Безпеку України має забезпечувати коаліція сусідів, а не НАТО і не США – журнал “Foreign Affairs”

Україна не мусить вступати до НАТО, щоб отримати пряму військову підтримку від Заходу. Гарантії безпеки Києву могла б надати коаліція європейських країн, особливо сусіди, пообіцявши допомогти боротися з Росією у майбутніх конфліктах, – пише американський політолог Раян Менон, професор міжнародних відносин у City College of New York і викладач Колумбійського університету, на шпальтах журналу “Foreign Affairs”.

Допомога Україні – за версією “Foreign Affairs”

.Раян Менон виокремив кілька опцій, які країни Північноатлантичного альянсу розглядають щодо питання членства України. Найпалкіші прихильники Києва воліли би бачити Україну в НАТО, аби та користувалася захистом альянсу; їхні критики стверджують, що прийняття України до НАТО означало б ризик тотальної війни з Росією. Третя група пропонує, щоб Захід продовжував постачати Україні зброю і тренував її солдатів, але щоб утримався від формальних зобов’язань щодо її захисту.

Для американського дослідника існує ще один варіант – надання формальних гарантій безпеки частиною країн Європи, які б не походили від альянсу і “жодним чином” не включали США. На думку Раяна Менона, саме коаліція сусідів України має запевнити їй безпеку та ефективно “відлякати Росію”.

Прихильники України вбачають її опір Росії як зразок серйознішої баталії між демократією й авторитаризмом, де на терезах стоять найважливіші цінності, – оцінює Раян Менон. Багато хто в цьому таборі вважає, що амбіції Володимира Путіна можуть вийти за межі України і поширитися на Польщу і три країни Балтії.

Ставки війни

.Прем’єр-міністр Республіки Польща Матеуш МОРАВЕЦЬКІ у тексті “Серце Європи сьогодні б’ється сильніше у Варшаві та Києві, ніж у Берліні та Парижі” зазначає, що: “Я переконаний, що ставкою тієї війни є не тільки виживання України, а й також, а можливо навіть передусім, цілого Заходу, цілого вільного світу. Одне можна сказати точно: результат визначить кінець певної епохи. Чи буде це кінець путінської Росії, чи сутінки західної цивілізації, також залежить від нас. Відповімо собі спочатку на запитання, в якій ситуації сьогодні насправді ми знаходимося. Якби я мав описати нинішнє становище Європи одним словом, я б використав слово “криза”. Криза – це найважчий і переломний момент у перебігу хвороби, коли вирішується, чи хворий ще вернеться до здоров’я. Європа опинилася у кризі. Від нас залежить, яким буде продовження її історії. Чи це буде її занепад, чи ренесанс? Історія не повторюється, але часто римується”.

Україна у НАТО – за версією “Foreign Affairs”

.Є чимало противників такого варіанту, які стверджують, що включення України до НАТО створило би більше проблем, аніж би розв’язало. Ігнорування червоної лінії, якою є для Росії вступ Києва до НАТО, поставило б альянс на шлях зіткнення з Кремлем. Цей табір вважає, що Україна не настільки важлива для національної безпеки, наприклад, Сполучених Штатів, аби цей ризик був виправданим.

На думку Раяна Менона, ті, хто шукає компроміс, обирають збройний нейтралітет. “Україна надалі отримувала би західне озброєння і військову підготовку, без обмежень у часі та незалежно від того, чи була б атакованою. Але не була би прийнята до НАТО, ані не отримала би альтернативних гарантій безпеки”, – пише політолог. Він зауважує, що багато прихильників такої системи сумніваються, чи Україна коли-небудь приєднається до альянсу, оскільки її кордони з Росією залишаються гарячим спірним питанням. Таке розв’язання, відоме як ізраїльська модель, наслідувало б політику Ізраїлю, що полягає на розбудові спеціально вишколених збройних сил. Воно стало можливим завдяки постійному притоку американської зброї та оборонних технологій, навіть без трактатної обіцянки підтримки.

Для українців третього варіанту недостатньо, він виглядає “втішним призом”, який мав би компенсувати брак запрошення до НАТО, вважає Раян Менон. На їхній погляд, вступ країни до альянсу не зашкодив би безпеці Європи та США, а, згідно їхньої інтерпретації, стаття V НАТО дозволяє окремим членам альянсу вирішувати, чи відповідатимуть вони на напад на іншого члена. Це не гарантує, – на думку українців, які бажають вступити до НАТО, – автоматичного рішення про участь у військових діях.

“Однак незалежно від того, наскільки сильно вони хочуть приєднатися, українці повинні принаймні обміркувати альтернативи”, – оцінює дослідник.

Київ міг би підписати пакт про безпеку з деякими членами НАТО, – стверджує Менон. “Незважаючи на героїчні зусилля і сотні мільярдів доларів військової допомоги, Україні не вдалось досягти мілітарного результату, який її лідери могли б визнати мінімально прийнятним”, – пише політолог. Захід уже втомлений заспокоюванням військових потреб України, а суспільства у Європі та США все більше прагнуть закінчення війни.

“Україна, звичайно, може вирішити воювати незалежно від того, чого хочуть її партнери. Але в умовах невпевненої перемоги і хиткої підтримки Заходу навіть Київ може дійти висновку, що краще досягти недосконалого миру шляхом переговорів, ніж продовжувати війну. Коаліційні гарантії забезпечили б українцям зовнішню охорону, якої вони потребують, щоби відчуватися у безпеці”, – підсумовує Раян Менон на шпальтах “Foreign Affairs”.

Допомога Україні є цивілізаційним обов’язком

.Професор гуманітарних наук, міністр культури і національної спадщини Польщі Пьотр ГЛІНСЬКІ на сторінках видання “Все що найважливіше”, стверджує: “У центрі Європи, по той бік східного кордону Польщі, Україна веде боротьбу за свободу і суверенітет. Однак ми повинні усвідомлювати, що вона бореться не лише за своє існування, за свою цілісність чи, зрештою, за право на гідне життя своїх громадян. Українці, чинячи опір російській агресії, стали в обороні європейської цивілізації та культури, в обороні цінностей всього цивілізованого світу. Росія, атакуючи Україну, зламала основи нашої цивілізації, відкинула її досягнення – бо чим же іншим є вбивства цивільних і дітей, бомбардування лікарень, шкіл, гуманітарних конвоїв, порушення міжнародних конвенцій”.

“Поляки, як мало який інший народ, знайомі з російською цивілізацією смерті та руйнування і здатні оцінити масштаби російських злочинів. Ми також знаємо, наскільки цінними є свобода і незалежність країни. Тому, починаючи з 24 лютого 2022 року, ми постійно намагаємося підтримувати тих, хто в ім’я свободи та незалежності приносить нині найвищу жертву. За оцінками, до різних форм допомоги Україні залучилося 70 відсотків польського суспільства. Польський народ перед обличчям небезпеки довів, що здатний об’єднатися, а робота, виконана волонтерами, службами, працівниками державних, місцевих і релігійних установ та громадянами, які долучилися до порятунку життя українців, увійде до сторінок історії”, – пише професор Пьотр ГЛІНСЬКІ у тексті “Допомога Україні є нашим цивілізаційним обов’язком”.

PAP/WszytkocoNajważniejsze/eg