Ми не можемо обіцяти Україні, що допомога продовжиться – Білий дім

Враховуючи ситуацію на Капітолійському пагорбі, ми не можемо обіцяти Україні, що наша допомога продовжиться, – заявив речник Ради національної безпеки США John Kirby у четвер, 7 грудня. Та однак він підтвердив, що президент Biden готовий піти на компроміс з республіканцями – щоб вийти з глухого кута, в якому опинився пакет допомоги Україні.

John Kirby – США нічого не можуть обіцяти

.У такий спосіб John Kirby відповів на запитання, чи може пообіцяти Україні подальшу підтримку.

“Враховуючи ситуацію на Капітолійському пагорбі, ми не в змозі дати таку обіцянку”, – заявив він. Речник додав, що це відбувається навіть попри загальне схвальне ставлення до допомоги Україні більшості конгресменів обох партій та обох палат.

“Є невелика кількість республіканців, які хочуть тримати [допомогу для України] у заручниках, вимагаючи досить екстремальної політики на кордоні”, – сказав John Kirby, маючи на увазі блокування республіканцями в середу законопроекту, що передбачає виділення 61 мільярда доларів США на підтримку України.

Політик зазначив, що, хоча президент і не погоджується з екстремальними рішеннями, однак він хоче почати сумлінні переговори про зміни в імміграційній політиці. Та він відмовився “вести переговори публічно” і розповідати деталі можливого компромісу.

„Йдеться про компроміс. А в компромісі ніхто не отримує всього, чого хоче. Але це не те, що ми чуємо від республіканців у Палаті представників. Вони займають позицію „не брати полонених”, все або нічого. Що ж, це просто не є добросовісними переговорами”, – сказав John Kirby. 

Припинення війни?

.Відповідаючи на запитання про можливі переговори щодо припинення війни, представник Білого дому сказав, що це має вирішувати лише президент Володимир Зеленський.

“Сівши на його місце і подивившись на фронт, можна побачити багато росіян, і їхня кількість зростає, оскільки Путін продовжує рекрутувати додаткові сили, щоб залучити їх до боротьби (…) Тому ми хочемо, щоб він був готовий протистояти цьому, і був здатний не тільки захищати себе, а й переходити в офензиву (…) ми хочемо дати йому інструменти для цього”, – сказав John Kirby.

Речниця Білого дому Karine Jean-Pierre додала, що реформи, яких прагне Спікер Палати представників Mike Johnson, означатимуть депортацію дітей без батьків або затримання на кордоні всіх сімей мігрантів.

Мир усе ближче

.“Після майже двох років нищівної війни в Україні зростає ймовірність її тимчасового замороження і укладення якогось крихкого порозуміння між Заходом, Україною і Росією, яке буде названо “миром”. Для Польщі така нова ситуація буде великим викликом, щоб уникнути небезпеки її повторної нейтралізації у Європі та повернення несприятливих умов, які виникли у 2015 році для польської східної політики”, – пише на шпальтах “Wszystko co Najważniejsze” професор Marek CICHOCKI, філософ, германіст, політолог.

“На практиці, лише дві країни можуть змусити остаточно змінити баланс сил у нашій частині Європи. Одна з них – це Сполучені Штати, а інша – Франція. Така зміна балансу сил мала б передбачати захист прозахідної еволюції України у межах кордонів, сформованих війною, стратегічної ролі Польщі в регіоні та відмову від претензій Росії на те, щоб вважати цю частину Європи своєю сферою впливу. Однак немає жодних ознак того, що це може статися. Нам загрожує радше повернення до ситуації з 2015 року”, – стверджує професор Marek CICHOCKI.

“Все більше складається враження, що рішення Joe Bidena підтримати Україну не було спрямоване на відновлення балансу сил у Східній Європі, як колись намагалися зробити це американці у 1918 році. Мета була більш нагальною: по-перше, залучити і послабити військовий потенціал Росії, а по-друге, дисциплінувати європейських союзників Америки, насамперед Німеччину. З наближенням президентських виборів у 2024 році, які Joe Biden може програти, Вашингтон, вочевидь, приходить до переконання, що перед обличчям російського вторгнення в Україну він досягнув обох стратегічних цілей у короткостроковій перспективі, а тому повинен радше прагнути погасити військові дії. Звісно, не останню роль у цих розрахунках відіграє спалах конфлікту на Близькому Сході, напад ХАМАСу на Ізраїль і перспектива нової великої війни, а також увесь контекст внутрішньої політики США, пов’язаний з цим, що не може не впливати на ці розрахунки. Йдеться про те, що війна на Близькому Сході може визнаватися не тільки стратегічно важливішим питанням для Америки, але й ідеологічно більш емоційно загостреним”, – пояснює політолог.

PAP/Oskar Górzyński/WszystkocoNajważniejsze/AB