Естонія будує 600 бункерів на кордоні з Росією

Естонія будує 600 бункерів на кордоні з Росією

Литва, Латвія та Естонія підписали угоду про будівництво Балтійської оборонної лінії, тобто бункерів на кордоні з Росією та Білоруссю. Їхнє будівництво потребує стільки бетону, скільки знадобилось би для зведення п’яти багатоквартирних будинків, розповів естонському національному телебаченню ERR Jarek Kurnicki, директор факультету сухопутної інженерії та архітектури Талліннського технічного університету.

Естонія співтворить Балтійську оборонну лінію

.Литва, Латвія та Естонія підписали угоду про будівництво в найближчі роки бункерів на кордоні з Росією та Білоруссю для формування “балтійської оборонної лінії”.

600 бункерів, які планують побудовані в Естонії, будуть одномодульними бетонними конструкціями, які зсередини нагадуватимуть житлові приміщення. “Вони повинні забезпечити житло, місце для зберігання спорядження, джерело тепла і можливість підключення до електрики”, – сказав майор Taavi Moor, командир інженерного батальйону Сил оборони Естонії.

Найважливішою вимогою до бункерів є стійкість до ураження російськими артилерійськими знаряддями, тому споруди будуть побудовані з бетону. Очікується, що на будівництво 600 бункерів піде стільки ж цього матеріалу, скільки на зведення п’яти багатоповерхівок.

Як сконструйований сучасний бункер

.“Бункер має стіну вдвічі товщу, ніж несуча стіна багатоквартирного будинку; товщина бетону буде 40 сантиметрів на стелі і трохи менше в інших частинах, оскільки додатковий захист буде забезпечений землею, насипаною навколо бункера”, – пояснив Jarek Kurnicki, директор факультету інженерії та архітектури.

“Стандартом є бункер, у якому можуть розміститися десять осіб зі спорядженням; конструкції будуть модульними, а їхнє обладнання можна буде замінити, щоб перетворити їх на командні центри або у склади”, – зазначив майор Taavi Moor.

Нам слід серйозніше ставитися до випадків мікроагресії або агресії нижче порогу війни

.Серед країн Європи мало хто ставиться до питань оборони так серйозно, як Естонія. Про це на шпальтах “Wszystko co Najważniejsze” пише Illimar Lepik Von WIRÉN, колишній радник з питань зовнішньої та оборонної політики у Європарламенті та радник генерального секретаря у Міністерстві юстиції Естонії.

На його думку, країни всього Північноатлантичного альянсу повинні серйозніше поставитися до 2-відсоткового стандарту НАТО щодо військових видатків. Звичайно, з кожним роком стає все краще, але з цим все ще пов’язано багато проблем. Si vis pacem, para bellum.

“У країнах Балтії ми підготувалися до нинішньої ситуації настільки добре, наскільки могли; агресивна позиція Росії не є для нас несподіванкою”, – нагадує експерт.

У 2007 році Естонія стала першою країною, яка зазнала великих кібератак.

“Ми відчули цю загрозу на собі і засвоїли уроки. Ми готові настільки, наскільки нам дозволив час. Саме тому центр кіберзахисту НАТО розташований в Таллінні. Ми розробили механізми забезпечення постійної готовності до кібератак, які здійснюються щодня і покликані тримати нас у напрузі. Сьогодні кіберзахист має вирішальне значення і вписаний до оборонних планів усіх країн НАТО. Ми здатні протистояти російській агресії в цій сфері ще й тому, що кіберпростір і оборонні заходи в мережі є дуже важливою частиною нашого життя у мирний час”, – додає автор.

Він вважає, що у відповідь на агресивну політику Росії ми повинні зосередитися на боротьбі з корупцією. Багато хто стверджує, що Росія є найбільшим експортером корупції у світі. Владімір Путін підкуповує Європу. Естонія була визнана однією з найменш корумпованих країн світу, що має бути прикладом для союзників. Адже якщо країна корумпована, її ворогам легше підготуватися до нападу.

“Росія зрозуміла, що вона недостатньо сильна, щоб перемогти об’єднану Європу мілітарно. Тому вона обрала новий спосіб боротьби – і його метою є дезінтеграція Європи. Росіяни шукають тріщини в системі і намагаються їх збільшувати. Щоб протистояти таким атакам, ми повинні вивчити, як мислять росіяни”, – пише Illimar Lepik Von WIRÉN.

Зрештою, головною метою НАТО, на його думку, є стримування і запобігання конфліктам. На жаль, у випадку з Росією це стримування має проявлятися рішучіше. Владімір Путін вважає дипломатичні переговори слабкістю. Ми мали приклад цього, коли Barack Obama намагався перезавантажити відносини з Росією у 2013 році, що не принесло очікуваного результату. Ми також бачили це в політиці умиротворення, яка також не дала результатів.

“У нинішній ситуації ми повинні надалі модернізувати наші війська. Як балтійські країни, маємо продовжувати зміцнювати наші відносини з союзниками НАТО та Європейським Союзом. Нам не можна забувати, що головна мета альянсу – стримування, а не війна”, – підсумовує експерт.

PAP/WszystkocoNajważniejsze/MB

Materiał chroniony prawem autorskim. Dalsze rozpowszechnianie wyłącznie za zgodą wydawcy. 29 stycznia 2024