Папа Франциск про гостинність поляків щодо біженців

Під час генеральної аудієнції Папа Франциск закликав поляків проявити до українських біженців “євангельську гостинність”.

Про гостинність поляків

.Звертаючись до поляків, присутніх на площі Святого Петра, Папа Франциск сказав: “Минулої неділі відзначався Всесвітній день мігранта та біженця під гаслом: “Вільні вибирати – емігрувати чи залишитися”.

“Продовжуйте пам’ятати про ваших братів і сестер з України, які були змушені покинути свою зруйновану війною батьківщину, шукаючи допомоги, притулку і доброти у вашій країні. Проявляйте до них євангельську гостинність”, – додав Папа Франциск.

Паломництво до Марселя

.У катехизі він говорив про свій візит до Марселя на півдні Франції з нагоди організованого там форуму-діалогу “Середземноморські зустрічі” під гаслом “Мозаїка надії”.

“Це мрія, це виклик, аби Середземномор’я відновило своє покликання бути лабораторією цивілізації і миру. Середземномор’я – це колиска цивілізації, колиска життя. Неприпустимо, щоб воно стало могилою або місцем конфлікту”, – зазначив Франциск.

Далі він додав: “Середземномор’я є найбільшим, як це тільки можливо, противником зіткнення цивілізацій, війни, торгівлі людьми”.

“З його східного берега дві тисячі років тому вирушило Євангеліє Ісуса Христа”, – підкреслив Папа.

Він також зазначив, що в нинішній період, коли вимушена міграція стала “знаком часу”, люди опинилися перед “вибором між байдужістю і братерством”.

Масштабний обсяг допомоги

.Спонтанний зрив польського суспільства перевершив усі очікування. За три місяці на допомогу українцям ми виклали навіть 10 мільярдів злотих із приватних кишень, але загалом це могло б бути понад 25 мільярдів, що еквівалентно одному відсотку ВВП Польщі”, – пише Piotr ARAK на шпальтах “Wszystko Co Najważniejsze”.

Про це варто нагадувати, адже ніколи ще 77% поляків не були такими одностайними в одному: допомагати іншим. Так багато громадян Польщі не голосували навіть за членство в Європейському Союзі, хоча сьогодні ще більше з них заявляє, що хоче, аби Польща залишилася у спільноті. Такою високою не буває теж явка виборців у нашій країні. Вісім з десяти дорослих поляків у той чи інший спосіб допомагали українцям, роблячи навіть найменші жести.

Упродовж останніх місяців ми обдарували наших сусідів добром у чистому вигляді – у тому числі ті з нас, кому й самому нелегко, бо навіть серед осіб з доходом менше 2000 злотих, ця заангажованість була поширеною. І лише 26% серед найбідніших не допомогали жодним чином. Немає теж великої різниці між більш та менш освіченими. Між мешканцями міст і малих населених пунктів. І вже точно немає відмінностей, які б підважували тезу про те, що мобілізувалися практично всі.

Заангажованість поляків у допомогу було найвищим на початку війни. Тоді 70% дорослих поляків брали участь у допомозі біженцям. Значною мірою це було зумовлено покликом серця і було спонтанною реакцією (часто емоційною) на спостережувану кривду щодо біженців і зростаючу з кожним днем кількість втікачів від війни. Водночас половина поляків допомагала біженцям послідовно – як на початку війни, так і в наступні тижні воєнних дій.

Про акції великих фірм було гучно у ЗМІ – вони долучалися до збору коштів, надавали свої транспортні засоби для перевезення людей і пожертв, деякі роботодавці забезпечували житлом сім’ї українських працівників, інші виплачували їм зарплату авансом. Масові акції допомоги організовувала також місцева влада, перетворюючи школи, дитячі садки або вільні приміщення на тимчасові нічліжки.

У багатьох населених пунктах проводилися збори речей – частина пожертв була перевезена в Україну, частина – розподілена серед біженців у Польщі. З’явилися пункти першого контакту, нічліжки та інфолінії з волонтерами. Долучилися також костельні інституції – монастирі та парафії.

Браття поляки

.Достовірну оцінку польської допомоги українцям і Україні ми отримаємо, якщо зазирнемо до досліджень над біженцями, а також тих до тих опитувань, котрі проводились серед українського суспільства, – пише професор Piotr DŁUGOSZ.

“Браття поляки” – саме так українці говорять про нас з перших днів війни. Часто можна почути в офіційних та приватних контактах з уст українських науковців слова подяки полякам і польській владі за надану допомогу. Вирази цієї вдячності можна знайти і в анкетах, які заповнювали біженці.

Одна людина, яка втекла до Польщі, пише: “Полякам кланяюся низько, вони роблять неможливе 24/7 для тебе і для привезених тварин”. Інша респондентка стверджує: “Дякую полякам за допомогу! Це дійсно дуже цінно для українців – Ваша щира допомога! Я хочу, щоби всі українці, які приїжджають до Вашої країни, цінували це і були за це вдячні! Боже, бережи нас!”.

Виходячи з вище наведених слів подяки, можна сказати, що ми – велика нація, яка проявила підтримку, допомогу, емпатію до свого сусіда, брутально заатакованого Росією. Інші скажуть, що відбулася безпрецедентна за своїми масштабами мобілізація соціального капіталу, як це буває під час різних природних чи соціальних катаклізмів.

PAP/ Sylwia Wysocka/ Wszystko co Najważniejsze/ LW