Польща у 2022 році інвестувала в Україну 97 млн доларів – аналіз ПЕІ

Польща – із сумою 97 млн доларів – посідає 8-ме місце серед найбільших інвесторів в Україну за 2022 рік; найбільше інвестували Швейцарія, Великобританія та Люксембург, зазначають аналітики Польського економічного інституту (ПЕІ). Через війну анонсів про нові інвестиції стало менше, додали вони.

Польща інвестувала в Україні

.Як повідомляється в Економічному тижневику ПЕІ, дані Національного банку України (НБУ) свідчать, що у 2022 році в Україну надійшло 557 млн доларів прямих іноземних інвестицій (ПІІ), що становить 7,6% від інвестицій, розміщених в країні за рік до російського вторгнення.

Як зазначено, 778 мільйонів доларів становили операції з акціями та іншими формами капіталу, з яких реінвестовані прибутки склали 327 млн доларів. Водночас спостерігався відтік від боргових інструментів у розмірі 231 млн доларів.

За даними ПЕІ, список найбільших інвесторів у 2022 році відкривають: Швейцарія (362 млн доларів), Великобританія (266 млн доларів) та Люксембург (262 млн доларів). “Польща посідає 8 місце з 97 мільйонами доларів”, – йдеться у повідомленні.

Як зауважили аналітики ПЕІ, чотири українські області залучили 86% від загального обсягу інвестицій: Київська ($1,25 млрд), Полтавська ($480,9 млн), Львівська ($366,4 млн) та Вінницька ($253,5 млн) області.

“Однак ці цифри можуть бути викривлені через round-tripping (переказ коштів за кордон для реінвестування у вітчизняну економіку), за яким Швейцарія історично лідирує в Україні. За оцінками НБУ, у 2022 році так звані “зворотні” інвестиції становили загалом 18% від обсягу операцій з придбання акцій та інших форм участі в капіталі”, – йдеться у повідомленні.

У галузевому розрізі найпопулярнішими були фінансовий та страховий сектор, торгівля (у тому числі ремонт транспортних засобів), сектор ІКТ, переробка сільськогосподарської продукції та логістика.

Інвестиційні проекти в Україні

.За даними ПЕІ, показники прямих іноземних інвестицій за перші два квартали 2023р. “є, – на перший погляд, – набагато більш позитивними”. “Дійсно, приплив ПІІ в Україну склав 2,46 млрд доларів, що також включає надходження від боргових інструментів (185 млн доларів). Однак цей хороший результат в основному забезпечений реінвестованими прибутками, на які припадає аж 85% операцій з ПІІ у 2023 році”, – зазначається у звіті.

На думку авторів аналізу, цей показник можна інтерпретувати двояко. “З одного боку, це вираз довіри з боку інвесторів, які вже присутні в Україні. Однак, з іншого боку, у порівнянні з дуже низьким припливом від акцій та інших форм участі в акціонерному капіталі (182 млн доларів), це свідчить про те, що Україна притягує небагато нових інвестицій”, – оцінили в ПЕІ.

За словами аналітиків, “через війну також помітно поменшало анонсів про нові інвестиції”.

“За даними fDiMarkets в Україні, з початку російського вторгнення в лютому 2022 року до вересня 2023 року було оголошено 48 інвестицій. Це менше, ніж у попередні роки – у 2017-2021 роках оголошувалося в середньому 50 інвестицій на рік”, – зазначають вони.

Було зазначено, що найбільша кількість нових проектів, як і до 2022 року, припадає на сектор ІТ та програмного забезпечення (14 проектів), а також на сектори інвестицій, пов’язані з оборонною промисловістю (6 проектів), бізнес-послугами (6 проектів) та агропродовольчим сектором (4 проекти). Пояснювалося, що це сфери української економіки, які залишаються конкурентоспроможними та мають великий потенціал для залучення інвестицій у майбутньому. “Однак їхній приплив у більших масштабах може розпочатися лише після завершення війни”, – прогнозують аналітики ПЕІ.

Порозуміння між Україною, Заходом та Росією усе ближче

.Інвестиції забезпечують потік коштів між Україною та Заходом. Можливо, це найвищий час, аби закінчити війну. “Після майже двох років нищівної війни в Україні зростає ймовірність її тимчасового замороження і укладення якогось крихкого порозуміння між Заходом, Україною й Росією, яке буде названо “миром”. Для Польщі така нова ситуація буде великим викликом, щоб уникнути небезпеки її нової нейтралізації у Європі та повернення несприятливих умов, які виникли у 2015 році для польської східної політики”, – пише на шпальтах „Wszystko co Najważniejsze” професор Marek CICHOCKI, філософ і політолог.

“На практиці, лише дві країни можуть змусити остаточно змінити баланс сил у нашій частині Європи. Одна з них – це Сполучені Штати, а інша – Франція. Така зміна балансу сил мала б передбачати захист прозахідної еволюції України у межах кордонів, сформованих війною, стратегічної ролі Польщі в регіоні та відмову від претензій Росії на те, щоб вважати цю частину Європи своєю сферою впливу. Однак немає жодних ознак того, що це може статися. Нам загрожує радше повернення до ситуації з 2015 року”, – додає професор Marek CICHOCKI.

“Все більше складається враження, що рішення Joe Bidena підтримати Україну не було спрямоване на відновлення балансу сил у Східній Європі, як колись намагалися зробити це американці у 1918 році. Мета була більш нагальною: по-перше, залучити і послабити військовий потенціал Росії, а по-друге, дисциплінувати європейських союзників Америки, насамперед Німеччину. З наближенням президентських виборів у 2024 році, які Joe Biden може програти, Вашингтон, вочевидь, приходить до переконання, що перед обличчям російського вторгнення в Україну він досягнув обох стратегічних цілей у короткостроковій перспективі, а тому повинен радше прагнути погасити військові дії”, – пояснює політолог.

PAP/Aneta Oksiuta/WszystkocoNajważniejsze/AB