Святі у нормальності – Юзеф та Вікторія Ульми
У зв’язку з беатифікаційним процесом Юзефа та Вікторії Ульмів та їхніх семи дітей виникли запитання. Чому лише зараз згадується про мученицьку смерть польської родини та євангельські погляди, якими вони жили? Чому лише після декількох десятків років справа смерті Ульмів стала предметом більшого занепокоєння Церкви та спроб піднести їх до вівтаря? – міркує доктор теології, архієпископ-митрополит перемишльський Adam SZAL.
.Відповідей на ці питання багато. Але для віруючої людини найважливішим аргументом буде аргумент віри та пов’язане з цим заохочення відчитувати знаки часу, а також як сучасну людину провидінням веде Сам Бог.
Рефлексія над родиною
.“Бог не замовк в історії світу. Навпаки, через події, людей, натхнення – він дає нам підказки про сучасний світ, який багато в чому переживає кризу. Навіть без детального соціологічного аналізу ми бачимо аксіологічний хаос, драму сімей, що розпадаються чи поневолюються залежностями, чимраз дедалі більші культурні чи міжнародні конфлікти, брак поваги до людського життя. Повернути назад зі шляху, що веде до кризи чи навіть до присмерку західноєвропейської цивілізації, здається складною, але не неможливою справою”, – пише архієпископ Adam SZAL.
На його думку, шляхами відродження світу можуть бути поглиблена рефлексія над родиною, різноманітні виховні, просвітницькі та правові процедури, спрямовані на її оновлення та оцінку в багатотематичних соціальних дискусіях.
Посвята Пресвятому Серцю Ісуса
.Архієпископ розмірковує над словами польського Святого Юзефа Себастьяна Пельчара, котрий вбачав відродження суспільства через цінування сім’ї. Зокрема, у пастирському листі з 1920 року Пельчар писав, що «сім’я — це ніби живий храм, це перша школа життя. Сім’я – одна з основ, на якій тримається будівля суспільства”.
Архієпископ Adam SZAL нагадує про настанову Святого Пельчара аби усі католицькі родини посвятили себе Пресвятому Серцю Ісуса. Зокрема, святий писав, “що якщо відданість щира, ефективна і постійна, тобто якщо всі члени сім’ї живуть побожно, вірно дотримуються Божих і церковних заповідей, сумлінно виконують свої обов’язки, а особливо якщо батьки виховують своїх дітей у справжньому католицькому руслі, усі отримають від Серця Ісуса рясні ласки, особливо допомогу в життєвих змаганнях, розраду в стражданнях, захист у сирітстві, надію в смерті і спасіння у вічності”.
Митрополит перемишльський припускає, що на стінах дому Юзефа та Вікторії Ульм, згідно з тогочасними звичаями, було зображення Найсвятішого Серця Ісуса та Непорочного Серця Марії. Адже ця родина виросла в атмосфері віри, надії та любові.
“Наслідуючи приклад Ісуса, Чиє Серце відкрите для всіх людей, Слуги Божі приймали своїх нужденних сусідів євреїв. Цей героїчний вчинок, сформований вихованням на євангельському посланні про милосердного самарянина, мав для них драматичні наслідки з боку німецьких окупантів. Любов, беручи своє джерело із Серця Ісуса, перемогла їхні страхи та побоювання і породила «нове життя», – пише Adam SZAL на шпальтах “Все, що найважливіше”.
Святі у нормальності
.Папа Франциск заохочував, аби ця велика родина Слуг Божих була для кожного прикладом вірності Богові та Його заповідям, любові до ближнього та поваги до людської гідності.
“Дивлячись на родину Ульма, «святих у нормальності», ми читаємо їхнє життя в ключі знаку часу та своєрідного послання надії для сучасного світу. Їхнє сімейне життя, збагачене Божою благодаттю, позначене любов’ю, радістю, душевним спокоєм, терпеливістю, добротою, добротою, вірністю, лагідністю та самовладанням (пор. Гал. 5, 22-23), сьогодні є підбадьоренням, щоб кожен з нас, реалізовуючи своє життєве покликання, зовні сіре, типове, банальне, прагнув реалізувати універсальне покликання до святості”, – читаємо у тексті архієпископа-митрополита перемишльського.
Трансформація людини і нації
.Adam SZAL доводить, що сім’я Ульмів надихає сучасну людину бути відкритою до спільноти та ролі сім’ї, яка розуміється як стосунки між чоловіком і жінкою, засновані на таїнстві шлюбу. Вона вчить відкритості та поваги до життя, яке завжди приймається як дар, навіть у складних історичних чи економічних умовах.
“Коли мова йде про «промову» Бога, котра закорінена в певному часі та історії, Церква через акт беатифікації родини Ульмів хоче читати та передати «голос» Бога, чітко інтерпретований, який заохочує нас до роздумів над нашими родинами. З сім’єю і через сім’ю, в житті за євангельськими моделями, відбувається справжня внутрішня трансформація людини, яка, своєю чергою, веде до трансформації робочого середовища, місцевих спільнот і нації. Яскравим прикладом цього є родина майбутніх благословенних”.
WszystkoCoNajważniejsze/WH