Як знищений німцями пам'ятник Костюшко повернувся на Вавель?

10 серпня 1960 року на Вавель повернувся реконструйований пам’ятник Тадеушу Костюшко, знищений німцями під час Другої світової війни. Власним коштом його відновила німецька сторона, а конкретно місто Дрезден. Монумент Костюшко до сьогодні залишається єдиним цього роду об’єктом у Польщі, за реконструкцію якого заплатила німецька влада. Тим самим це символізує, що діалог з Німеччиною потрібний, а відшкодування за втрати, які понесла Польща під час Другої світової війни, хоча б часткові, можливі.

Пам’ятник Костюшко на Вавелі – історія оригінального об’єкта

.Мало хто може похвалитися власним куточком на Вавелі – одному з найважливіших, а можливо, і найважливішому меморіальному місці у Польщі. Аби мати там свій пам’ятник, що височіє над містом, вітати місцевих і приїжджих верхи на коні, треба бути винятком серед виняткових: особливо визнаною постаттю для поляків. Тадеуша Костюшко нікому в Польщі представляти не треба. Спадщина, яку він залишив по собі, стала приводом возведення йому монумента на Вавельському пагорбі. З цієї ж причини цей об’єкт мусив під час німецької окупації з Вавеля зникнути.

Пам’ятник Костюшко з’явився 1900 року. Він презентує лідера повстання у 1794 році верхи на коні – у момент його виїзду з Кракова на битву під Рацлавицями. Постамент було виконано з ініціативи Товариства ім. Тадеуша Костюшко. Зменшений проект зобразив скульптор Леонард Марконі, а модель у натуральну величину випустили у світ львівський художник Антоні Попель та Джованні Джованетті. Бронзове лиття виконала фірма з Подгужа – Владислав Деренські і Спілка.

Спочатку пам’ятник мав стояти на Ринковій площі, де 24 березня 1794 року Тадеуш Костюшко склав народові урочисту присягу, одну із найвідоміших в історії Польщі. Однак через розбіжності щодо конкретного місця розташування пам’ятника, його залишили на складі в дільниці Подгуже, а потім на подвір’ї будівлі місцевої пожежної частини (тепер вулиця Вестерплатте).

Ситуація, хоча й не одразу, змінилася після відновлення незалежності Польщі. У 1921 році було вирішено, що місце пам’ятника там, де лежить сам Костюшко – на Вавелі. Дев’ятнадцять років потому розпочалася Друга світова війна. Злочинна ідеологія німецького агресора передбачала, що у завойованій країні ніщо польське не може вціліти. Важко було б знайти більш емблематичний символ польськості, польської міці, бачення свободи і традиції незалежності, ніж пам’ятник Тадеушу Костюшко. Тому в лютому 1940 року він був знищений німцями.

Відшкодування можливе

.До 1960 року бастіон короля Владислава IV Вази на Вавельському пагорбі, де у 1921-1940 роках стояв пам’ятник Костюшку, нагадував про один з численних злочинів проти польської культури, скоєних німецькими окупантами під час Другої світової війни. Однак ситуація змінилася завдяки рішенню міської влади Дрездена, яка власним коштом реконструювала пам’ятник, а потім передала його краків’янам. У 1960 році монумент повернувся на Вавель. Його автором був скульптор Рудольф Леннарт. Ця подія була настільки важливою, що її висвітлювало Польське Радіо.

Реконструйований пам’ятник Костюшко описували як “красивий подарунок від міста Дрездена, друга Кракова”. Радіотрансляція озвучила, що транспортування пам’ятника з Дрездена до Кракова було непростою справою. “Перевезення було справді дуже складним, оскільки розміри пам’ятника не дозволяють йому пересуватися нашими дорогами”, – звітував репортер Польського Радіо.

Тадеуш Костюшко деякий час був пов’язаний із Дрезденом: перебував там із наміром вступити до лав армії курфюрста Саксонії. Мабуть тому влада того міста вирішила профінансувати реконструкцію саме пам’ятника Костюшко, а не іншої будь-якої іншої пам’ятки, знищеної німцями у Польщі під час Другої світової війни. Сам Дрезден у 1945 році зазнав серйозних пошкоджень внаслідок килимових бомбардувань союзників. Не дивно, що влада саме цього міста розуміла важливість реконструкції та відбудови знищених культурних цінностей.

Історія пам’ятника Тадеушу Костюшко, який сьогодні знову з гордістю споглядає на Краків з висоти Вавельського пагорба, демонструє, що польська та німецька сторони можуть порозумітися у питаннях відшкодувань за злочинні дії німців в окупованій Польщі. Навіть на мікрорівні ці зусилля є вагомими. Як повідомив в інтерв’ю Польському Радіо д-р Ян Гарліцькі, віце-голова Національної ради міста Кракова, який брав участь у подорожі пам’ятника Костюшко з Дрездена до Кракова у 1960 році, “міста, які ми проїжджали по дорозі, дуже тепло нас зустрічали”. Тому навіть через багато років повернення в країну пограбованих культурних цінностей або реконструкція тих, що були знищені, принаймні для частини поляків має велике значення.

Оскільки Тадеуш Костюшко брав участь у війні за незалежність Сполучених Штатів, його визнають героєм не лише в Польщі, а й у США. Саме тому 1978 року копія кінного пам’ятника Костюшки була подарована польській громаді в Детройті.

Патрик Палка