Як вести бізнес в Україні?
Bartosz CICHOCKI
Складність в Україні полягає не в тому, щоб знайти цікавий бізнес-проект, визначеного підрядника чи юридично описати торгівельний, чи інвестиційний процес. Складність полягає в тому, щоб кожна сторона дотрималась своїх зобов’язань, та дійшло до розрахунку за товари чи послуги, пише
.Вересневий вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір, російські військові провокації проти країн Балтії та Скандинавії, а також нещодавній напад на залізницю поблизу Варшави посилили інтерес до співпраці з Україною у сфері безпеки. Під кінець року в Києві все частіше чути польську мову. Підприємці аналізують місцеві досягнення в розвитку безпілотних та зенітних технологій, а також загалом у боротьбі з гібридними загрозами. Посилена дипломатична активність між Вашингтоном, Києвом та Москвою вселяє надії на початок процесу відбудови України. Тим часом корупційний скандал, головними антигероями якого є високопосадовці, змушує багатьох сумніватися, чи варто, і якщо так, то що враховувати під час ведення бізнесу в Україні.
Вихід на український ринок вимагає ретельного обмірковування, вивчення всіх за і проти без упереджень, але й без ілюзій. Звичайно, варто почати з аналізу законодавства, що регулює українську економіку. Воно принципово не відрізняється від польського законодавства та легкодоступне в Інтернеті. Звичайно, є сфери, де чинні правила суттєво відрізняються від тих, що ми знаємо в Польщі, такі як законодавство, що регулює торгівлю та будівельні стандарти. Найбільш суттєвою відмінністю та викликом, однак, є воєнний стан, що діє в Україні. Він створює численні труднощі для підприємців, наприклад, у вигляді мобілізації працівників та додаткових зборів. Ці ускладнення зникнуть із можливим припиненням вогню. Однак болісні наслідки років недбалості під час процесу політичної трансформації залишаться. Після розпаду Радянського Союзу Україна довгий час внутрішньо розривалася між бажанням приєднатися до організованого Заходу та комфортом перебування в пострадянському хаосі. Як наслідок, іноземні підприємці в Україні іноді будуть приємно здивовані, наприклад, масштабами цифровізації адміністративних послуг, але в інших випадках вони можуть відчувати розчарування відсталістю законодавства, наприклад, в широко зрозумілому енергетичному секторі.
Слід враховувати високий ступінь суб’єктивності з боку органів контролю, чи верховенства права в ситуаціях, недостатньо визначених законом, чи коли законодавець встановив взаємозаперечні принципи. Це довга тінь радянської спадщини та той факт, що більша частина сучасної України залишається поза сферою впливу римського права. Іншим фактором є сильні протекціоністські тенденції в Україні. Вони випливають як з почуття невпевненості в собі, властивого молодим державам, так і з лобіювання вітчизняних олігархій. Нарешті, варто підкреслити катастрофічну ситуацію в українській судовій системі, де неможливо розраховувати на рівність перед законом.
З моменту здобуття незалежності в 1991 році Україна бореться з корупцією, зокрема з її специфічною формою: привласненням державних активів приватними особами, політичними та капіталістичними групами, а також регіональними елітами. Ці умови призвели до появи олігархів, які домінували в певних секторах української економіки, отримуючи прибутки та маючи прямий вплив на державні інституції, включно з урядом, між іншим завдяки представництву в політичних партіях та парламенті. Зв’язки між олігархами та політиками і урядовцями уповільнили або запобігли реформам, які могли б зрівняти умови гри та елімінувати незаконно отримані прибутки.
У 2002 році активи 100 найбагатших українців досягли третини ВВП країни. Компанії, пов’язані з цією системою, відповідали за 11% торгівлі та 7% місць праці. До 2010 року ці показники зросли до 20-23% та 15% відповідно. Кількість членів уряду та парламенту, пов’язаних з олігархічними групами, зросла з менш ніж 30% у 1990-х роках до понад 70% з 2010 року. Захоплення держави вплинуло на непропорційно низькі економічні показники України як на багатство країни на природні ресурси, висококваліфіковану робочу силу та вигідне географічне розташування. Прямі державні втрати перевищили 10% ВВП. Через описане явище інвестиційний клімат в Україні безумовно постраждав.
Друга важлива риса трансформації України, яка сягає початку 1990-х років, є тіньова економіка. У деяких сегментах ринку, таких як продаж популярних брендів смартфонів, вона може сягати 80%. У пік напруженості навколо експорту українського зерна до східного флангу ЄС тодішній заступник міністра економіки Тарас Качка підтвердив, що дві з п’яти тонн зібраного зерна уникли сплати податків. За оцінками, у 2020 році 20% працівників – переважно у сільському господарстві, будівництві та торгівлі – працювали без договору про працевлаштування.
Тривале припинення воєнних дій є необхідною умовою для успіху відбудови України. Після досягнення миру проблемою буде поглинання міжнародних коштів, а не фінансовий дефіцит. Ключовим елементом цього поглинання буде координація внутрішніх та міжнародних зусиль навколо певного бачення нової України. Досвід економічної відбудови в країнах, що постраждали від конфлікту, свідчить про те, що повернення до довоєнного зростання лише в половині випадків після Другої світової війни зайняло менше 25 років. Очікується, що лише розмінування в Україні коштуватиме понад 37 мільярдів доларів у період з 2023 по 2033 рік. Окрім величезних фінансових потреб, темпи розмінування обмежуються наявністю персоналу та обладнання. Міністерство оборони України оцінює, що для проведення операцій з розмінування потрібно щонайменше 5000 осіб. Ця сфера також повинна зацікавити підприємців.
Серед секторів української економіки, які можуть зацікавити іноземних інвесторів, є енергетичний сектор, включаючи відновлювані джерела енергії. Інвестиції в енергетичний сектор будуть привабливими не лише з точки зору енергетичної безпеки, але й з огляду на вступ до ЄС та відповідні регуляції ЄС. Одним із потенційних шляхів розвитку енергетичного сектору України є збільшення частки відновлюваної енергії в енергетичному балансі. Україна має значний потенціал для розвитку геотермальної енергетики та рослинного біопалива. Вона також може збільшити виробництво ядерної енергії.
Великий потенціал можна побачити у виробництві приладів та обладнання, зокрема військового призначення, а також в ІТ-індустрії, як для військової продукції, такої як кібербезпека, так і для цивільного застосування. Через руйнування війни виробництво будівельних матеріалів та будівництво в ширшому сенсі вважаються галузями з практично необмеженими інвестиційними можливостями. Потреби в реконструкції та ремонті житлового сектору перевищують 68 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття. Це створює шансидля польських будівельних компаній.
Інші перспективні сектори включають виробництво та переробку харчових продуктів. Варто також згадати медицину та реабілітацію, де Україна, на жаль, залишатиметься найбільшим ринком ще протягом десятиліть: протезування, трансплантологія, психотерапія тощо. Українське сільське господарство має шанс на швидке відновлення, а можливо, навіть на значний розвиток, після завершення бойових дій.
Вирішальним питанням у контексті надходження інвестицій будуть темпи та масштаби інтеграції України з єдиним ринком ЄС, включаючи протидію корупції та верховенство права. На жаль, у Індексі сприйняття корупції 2022 року Україна посіла лише 116-те місце серед 180 опитаних країн.
Як видно, оцінка темпів та структури реконструкції базується на багатьох умовних припущеннях. Це означає, що найбільші потреби та можливості лежать у сфері знань. Знань, маючи на увазі широке розуміння, про політичну та економічну трансформацію. Польща пропонує широкий спектр допоміжних послуг у цій сфері.
.Складність в Україні полягає не в тому, щоб знайти цікавий бізнес-проект, визначеного підрядника чи юридично описати торгівельний чи інвестиційний процес. Складність полягає в тому, щоб кожна сторона дотрималась своїх зобов’язань, та дійшло до розрахунку за товари чи послуги. З цієї причини особливого значення в Україні набуває юридична допомога. До вартості будь-якої передової бізнес-діяльності в Україні варто додати страховку та рахунок-фактуру на послуги надійної юридичної фірми. Як вибрати відповідних юристів – це тема для окремої розмови. Безпечним варіантом, безумовно, є співпраця польських юридичних фірм або тих, що мають представництво в Польщі, з українськими колегами. Підприємцям, які ще не працювали в Україні, варто розглянути можливість співпраці з більш досвідченими польськими організаціями. Їх легко знайти в бізнес-асоціаціях або через державні установи. Прикладами є Національна торгова палата, Польсько-українська Торгова Палата, Міжнародна Асоціація Польських Підприємців в Україні та Представництва Зовнішньої Торгівлі Польської Агенції Інвестицій та Торгівлі в Києві та Львові.
