Польща – у центрі центрально-східної Європи
Ніхто не припускав, що така потрібна Польщі міграція стане результатом гуманітарної катастрофи і безпідставної агресії Росії до України. Однак немає сумнівів, що Польща виконає це завдання якісно і прийме всіх біженців.
.Допомога нашим друзям з України є етичним обов’язком і є в польському національному інтересі. Без відкриття кордонів, сердець і розуму на союзників з України не можемо говорити про довготерміновий економічний розвиток Польщі. Варто це підкреслити: ми повинні прийняти кожного біженця з України незалежно від економічних ефектів, але, на щастя, ці ефекти і так будуть корисні для Польщі.
Польща потребує імміграції, щоб підтримати швидкий економічний зріст. Ми є суспільством, яке швидко старіє, і без імміграції нам було б щоразу важче наздоганяти Захід. Згідно з прогнозами до 2050 року, кількість поляків працездатного віку зменшиться аж на 5 мільйонів, що показує, як багато місця є для біженців, а понад половина поляків матиме понад 50 років. Тому без імміграції нас може стати менше і ми можемо постаріти, перед тим як станемо по-справжньому багаті.
Ми маємо також щастя у нещасті, що безробіття у Польщі сягнуло найнижчого рівня в історії – 2,8%, згідно з дефініцією ЄС, і практично в кожному секторі економіки не вистачає рук до праці. Висновок зрозумілий: в Польщі є і буде місце для мільйонів мігрантів. Злагоджене допущення біженців з України до польського ринку праці допоможе нам заповнити величезну діру в потребі працездатності, а також вберегтись від довготривалої демографічної кризи.
Як ефективно інтегрувати біженців? Ключовими є три напрямки: житло, праця і освіта. Запевнення біженцям даху над головою – це перший і найважливіший виклик. Це –обов’язкова умова не тільки особистої безпеки, але також можливості подальших дій. Завдяки надзвичайній участі польського суспільства, ця перша потреба – потреба безпеки вже заспокоюється. Однак система, яка надає житло не може спиратись тільки на жертовність поляків. Потрібно використати ресурси з держбюджету на термінові ремонти вже існуючої нерухомості, налаштування громадян до прийняття біженців, а також на нові інвестиції в оренді нерухомості.
Наступним викликом є ринок праці. Немає кращого способу на досягнення ефективної інтеграції, ніж запевнення негайного доступу до ринку праці. Потрібно швидко прибрати всілякі правні і бюрократичні бар’єри, пов’язані з легалізацією проживання і правом до праці, задіюючи державу і приватний сектор до адаптації пропозицій праці до потреб біженців, серед яких переважають жінки і діти. Доступність додаткових місць у яслах, дитячих садочках і школах будуть ключовими, поруч з фінансовою підтримкою.
І врешті – освіта. Повернення біженців в Україну, навіть у випадку закінчення воєнних дій, не є очевидним. Причиною може бути травма, або ж люди можуть також просто не мати куди повертатись. Для великої кількості біженців може бути також привабливим пропозиція залишитись у Польщі. Це викликає необхідність пристосування польської системи освіти до потреб дітей, які знайшли притулок в Польщі. Це включає навчання польської мови і ефективну інтеграцію в шкільному середовищі, найкраще в мішаних класах. Можна, наприклад, визнати українські педагогічні кваліфікації, так, щоб в школах вистачало вчителів. Також польські вищі навчальні заклади повинні відкритись для біженців, підтримуючи розвиток потрібних на ринку праці професій.
Ми знаходимось в моменті випробовування, але, я вважаю, що ми з цим впораємось. Однак додаткові інвестиції, пов’язані з прийняттям біженців, а також збільшені витрати на оборону вимагатимуть пристосування в питанні бюджету. Варто звернути увагу на прибутки і витрати. В теперішній ситуації додаткова соціальна допомога – як наприклад, тринадцята і чотирнадцята зарплата – є тим більш безпідставні. Біженці потребують цих коштів набагато більше, ніж інші. Можливо, також стане обов’язковим підняття деяких податків, в тому числі ПДВ на товари і послуги, та однак так, щоб вони не обтяжували найбідніших поляків і біженців. Також доведеться фінансувати додаткові витрати з емісії державного боргу. Фіскальна ситуація є, в загальному, хороша і з додатковими витратами, тим більше, що вони повернуться з надлишком в недалекому майбутньому, як тільки біженці почнуть самі на себе заробляти.
Абстрагуючись на момент від гуманітарної катастрофи, треба сказати, що якщо діяти мудро, то економічні наслідки останніх подій можна буде замінити на довготермінову стратегічну користь для Польщі. Асиміляція українських біженців і швидший, ніж в Росії зріст ВВП, може допомогти нам зрівнятись величиною ВВП з Росією найпізніше в 2050 році. Якщо взяти до уваги історично нечувану «спеціальну економічну операцію» Заходу проти Росії, яка може знизити російське ВВП в цьому році майже на 1/5 і затримати російське зростання на довгі десятиліття, то пришвидшити економічне зростання у нас не буде так важко. Вирівняння номінальної величини ВВП з Росією буде мати ключове значення для нашої оборони, бо це дозволить на відповідне збільшення оборонних витрат. Якість цих витрат, як правило, повинна бути висока, завдяки, між іншим, доступу до західних технологій. Треба буде також інвестувати в абсорбцію цих технологій, а також їх подальший розвиток і виробництво на місці. Досягнення паритету з Росією у величині економіки змінило б також історичну схему сил в регіоні, з користю для Польщі, Європи і світу.
Окрім інтеграції біженців, потрібно звичайно також якнайшвидше стати незалежним від імпорту енергії – газу, нафти і вугілля – з путінської Росії. Рано чи пізно це і так повинно було б статись, з огляду на наші зобов’язання, пов’язані з боротьбою щодо зміни клімату. Тепер це потрібно зробити ще швидше. Ми повинні одразу зняти всі бар’єри для розвитку зеленої енергетики: для вітроелектростанцій на землі і в морі, сонячних батарей, біомаси. Необхідно також прискорити працю над атомними електростанціями, розбудовою LNG терміналів і збільшення потужності енергетичних конекторів з рештою Європи.
На рівні ЄС одночасно ми повинні постулювати створення газового союзу, аби поєднати енергетичними зобов’язаннями всю спільноту, обмінюючись між країнами-членами електрикою, газом, нафтою. Щоб це пришвидшити, ЄС могла б використати прецедент, пов’язаний з ковідним планом відбудови для Європи і ще раз заборгувати, щоб дофінансувати додаткові оборонні витрати, а також ще швидші енергетичні трансформації цілого континенту. Мусимо, при нагоді, вирішити безпідставний конфлікт з Європейською комісією щодо польського права – це найгірший час на такі конфлікти – і отримати доступ до кількадесяти мільярдів євро з Державного оборонного плану, які є нам дуже необхідні. Енергетична трансформація повинна стати нашою державною метою. Чим більш сучасною, розвиненою і зеленою буде польська економіка, тим ми будемо сильніші і більш незалежні. Найпізніше до 2030 року ми повинні замінити польську економіку в сучасний енергетичний і суспільний центр Центральної Європи. В кожному місті потрібно встановити великий електронний годинник, який буде показувати, як швидко ми відходимо від російського імпорту. Нам потрібна загальнонародна мобілізація, щоб якнайшвидше перестати використовувати путінську енергію.
.Якщо історія нас чогось і вчить, то того, що така трансформаціє є цілком можливою. Варто пригадати собі перші місяці пандемії COVID-19, коли багато-хто підкреслював, що ми не можемо собі дозволити кризу. А вийшло так, що Польща належить до однієї з головних економік Європейського Союзу, які справились з цією кризою найкраще. Тепер може бути подібно. Однак, це залежить від того, як ми себе поведемо. Інтеграція і спільнота тепер є абсолютно обов’язковими. Це не час на політичні суперечки, а на пошук і концентрацію на тому, що нас єднає. Останніми днями поляки довели, що готові до великих вчинків. Прийшов час, щоб на те саме зважились політики. Наша єдність і сила – це найбільша поразка Путіна.
Марчін Пйонтковський
