
Балада
«Балада фа мінор», яку вважають найвищим здобутком жанру, завдяки посиланням на традиції та встановленню напрямків для наступних поколінь композиторів, завдяки об’єктивності засобів і водночас надзвичайно особистому висловлюванню, стає квінтесенцією синкретизму, специфічним символом романтичного сприйняття світу, і водночас позачасовим посланням, зрозумілим і творчо інтерпретованим і донині.