Поляки

.Добре пам’ятаю той журек на вокзалі з величезних промислових каструль в облаштованому на вулиці пункті для українських біженців — такий смачний, що потім моя чотирирічна дочка ще кілька разів просилася піти саме туди поїсти. Було незручно, я вже мала гроші бодай їй на суп, але не хотіла відмовляти і без того стресованій війною і вигнанням дитині. Тож я просто донатила в бляшанку для пожертв.