Свобода і солідарність у ДНК Польщі

Усі, і поляки, і друзі Польщі, нумо святкувати польськість у травні.

.У травні, як в жодному іншому місяці року, збігаються важливі дати нашої історії та сьогодення. 3 травня 232 роки тому польський Сейм прийняв першу на європейському континенті Конституцію. Це виявило польські прагнення, а також силу і могутність Serenissima Res Publica Poloniae. Цього року у травні ми також святкуємо приєднання до західних структур, що безповоротно змінило місце Польщі на ментальних географічних мапах – 19 років тому Польща вступила до Європейського Союзу, а раніше до НАТО. Ці дві травневі дати – прийняття Конституції та приєднання до Заходу – з’єднують рамки спадщини Польщі – історії занепаду, але й відродження.

Протягом травня відзначають Дні польської спадщини. Святкування великих досягнень свободи Речі Посполитої, святкування відновлення незалежності, святкування падіння комунізму, святкування економічного стрибка Польщі за останні 30 років.

Цього року ми вже всьоме висловлюємо радість польськості у святкуванні Днів польської спадщини. Їх мета – відзначати та популяризувати польську культуру, спадщину минулих поколінь та польський внесок у культурне, економічне та соціальне життя. Цього року під патронатом Вітольда Пілецького темою святкування є «Польща. Солідарність для свободи». Свобода і Солідарність, як ніякі інші цінності, визначають польськість, прояв якої ми маємо змогу спостерігати останні півтора року. Свобода і солідарність лежать в основі того, ким ми є як поляки.

Польська ідея свободи протягом століть була конституційною цінністю Республіки Польща. Ягеллонська держава та Річ Посполита започаткували озброєння громадян небаченим на заході каталогом громадянських прав і свобод. Коли у Франції запанував абсолютизм, польська шляхта обирала короля. Коли на Заході точилися релігійні війни, Сейм Республіки Польща запровадив Акт Варшавської Конфедерації, який юридично гарантував свободу сповідування всіх релігій (варто лише згадати, що переломний “Лист про толеранцію” Джона Лока був опублікований на сто років пізніше). І стандарт країни, що гарантував особисту недоторканість і заборону арешту без згоди суду було запроваджено в Речі Посполитій привілеєм Єдленьського ще в 1433 році.

Польський ген свободи не викорінили, попри наполегливі зусилля, навіть загарбники – найкращим прикладом цього є Листопадове та Січневе повстання, круглу 160 річницю якого ми відзначаємо цього року.

Прихильність поляків до ідеї свободи була особливо очевидною у 20 столітті – під час Другої світової війни вона виявилася в боротьбі з тоталітаризмом – у розбудові феноменальної  в масштабі Європи Польської підпільної держави, у повстаннях у Варшавському гетто, а потім у всій столиці. Прагнення до свободи та демократії найповніше реалізувалося в «Солідарності», що призвело до падіння комунізму в Польщі в 1989 році. Польські традиції свободи, парламенту та демократії, безсумнівно, унікальні. Важливо те, що вони є спільними для всього регіону сучасної Центрально-Східної Європи.

Тому сьогодні, коли війна в Україні кидає тінь на мирні зусилля Європи та її архітектуру безпеки, свято солідарності та свободи набуває особливого значення. Гасло свободи та солідарності має бути на вустах усіх, хто підтримує наших друзів у Києві.

Дні польської спадщини – це запрошення не лише для всіх поляків у Польщі та за її межами, але й для всіх друзів Польщі, незалежно від національності. За підтримки польських дипломатичних представництв організовуються десятки безкоштовних заходів – від виставок, через заходи просто неба, до концертів. Інші країни також приєднуються до святкування: в Онтаріо, найбільшій провінції Канади, травень – це Місяць Польської Спадщини.

.Як голова закордонної служби Польщі, я переконаний, що популяризувати Польщу можуть усі громадяни Польщі, часто найефективніше роблять це ті, хто живуть за межами Батьківщини. Тож давайте скористаємося цією нагодою і запросимо друзів і колег відсвяткувати разом – навіть одягнути біло-червону стрічку. Нехай весь травень буде в біло-червоних кольорах. Давайте разом святкувати нашу спадщину свободи та солідарності!

Arkady Rzegocki