Незалежна Польща як фундамент безпеки Заходу
Свідомість загроз випрацювала в поляках специфічне геополітичне чуття – обережність, котра сприяє тому, що ми краще бачимо виклики і загрози, які наближаються. Протягом століть ми навчились бути чуйними.
.11 листопада 1918 р. Польща отримала незалежність. А 123 роки раніше І Річ Посполита перестала існувати в результаті домовленостей трьох імперій – Росії, Пруссії і Австрії. Польща була стерта з карт світу протягом 123 років, але існувала в серцях поляків. Протягом 123 років поляки різними способами пробували будувати свою автономність в неволі, бились за свободу в чисельних повстаннях, але тільки Перша світова війна створила геополітичні умови щоб відбудувати незалежну і суверенну державу.
Історія падіння і відродження Польщі після 123 років це елементарні знання для кожного поляка. Нажаль, вона досить мало відома на Заході. Не дивлячись на те, що йдеться про знищення однієї з найбільших країн на континенті. Річ Посполита Обох Народів – бо так називалась ця країна – була атакована і ліквідована своїми сусідами. В неволю потрапив не тільки польський народ, але теж литовський і український.
І Річ Посполита була першим дуже розвиненим республіканським проектом в Європі. Оскільки західний досвід сучасності базував на розвитку сильної, централізованої держави, остільки Польща хотіла бути більш децентралізованою країною, з більшою свободою для громадян. Цей проект був не без вад і остаточно розвалився після зіткнення з брутальною силою загарбника. Одночасно його амбіції створення простору для співіснування багатьох народів і культур залишаються актуальними до сьогодні. Ця альтернативна стежка сучасності могла б бути інспірацією для сьогоднішнього ЄС.
В Польщі ми святкуємо отримання незалежності 11 листопада. 10 листопада 1918 р. до Варшави прибув Юзеф Пілсудський, людина, котра в найбільшій мірі посприяла визволенню країни. Наступного дня закінчилась Перша світова війна. Але для Польщі так насправді це був тільки початок боротьби.
Молода країна протягом наступних двох років повинна була зіткнутись з загрозою так само зі сходу, як із заходу. З незалежністю Польщі не погоджувалась ані революційна Росія, ані Німеччина. Вже в 1920 р. Червона армія стояла перед воротами Варшави. В тому самому часі німецька пропаганда писала, що Польща це тільки тимчасова держава. Доля ІІ Речі Посполитої здавалась вирішеною. А однак сталось інакше. Армія Пілсудського відбила більшовицьку навалу і врятувала не тільки Польщу, але і всю Європу.
В історії польської боротьби за незалежність є надзвичайна схожість до битви, котру веде сьогодні з Росією Україна. Пропаганда Путіна також пробує довести, що Україна не має права бути самостійною державою, а український народ де-факто не існує. В лютому, коли Росія напала на Україну, ніхто не давав шансів на перемогу цієї другої. Її доля була вже вирішена. Однак сталось інакше.
Долі Польщі і України доводять, що історія це не пастка, з котрої не можна вирватись, і навіть найсильніша імперія повинна рахуватись з силою, котру становить народ, який прагне свободи. Наші історії багато разів завдавали поразки прихильникам історичного дарвінізму.
Є такі, котрі трактують місце Польщі на карті світу як прокляття. Замість прокляття, я більше б хотів говорити про благословенство. Свідомість загроз випрацювала в поляках специфічне геополітичне чуття – обережність, котра сприяє тому, що ми краще бачимо виклики і загрози, які наближаються. Не випадково Польща перша застерігала перед відродженням російського імперіалізму. Протягом століть ми навчились бути чуйними.
.Ця чуйність також наказує нам трактувати незалежність, як постійне завдання до реалізації. Це тому в найближчому часі ми призначимо на безпеку 3% ВВП. Це тому ми збудували Baltic Pipe, трубопровід проведений поперек Nord Stream, поперек російських інтересів. Це тому ми інвестуємо в будівництво атомних електростанцій. Питання незалежності сьогодні вирішується на багатьох фронтах, а охорона кордонів це тільки один із них. Дбаємо про польську незалежність не тільки почуваючись відповідальними за майбутні покоління. Як лідер східного флангу НАТО ми бережемо цілий союз. Так як сто років тому, так і тепер Захід може розраховувати на Польщу.
Mateusz Morawiecki
