Чи мають право російські спортсмени змагатися на цьогорічних Олімпійських іграх?

Чому для Росії такою важливою є участь її представників в Олімпіаді, яка проходитиме в Парижі з 26 липня по 11 серпня 2024 року? Які завдання виконують члени Комісії з перевірки відповідності індивідуальних нейтральних атлетів? Якими є вимоги до російських і білоруських учасників? Що роблять представники України, щоб не допустити тих учасників країни-агресора, які їх порушують? Дізнаємося відповіді на ці питання у розмові з українськими спортсменами, олімпійськими чемпіонами Юрієм Чебаном і  Георгієм Зантараєм.

.Олімпійські ігри від моменту заснування у 776 році до н. е. пов’язані з миром. У Стародавній Елладі на час змагань припинялися війни і встановлювалося священне перемир’я — екехірія. Колір офіційного прапора Олімпійських ігор — білий, що теж символізує мир. Але, на жаль, у сучасній історії цього вже не дотримуються. Через дві світові війни тричі доводилося скасовувати Олімпіаду: в 1916 році в Берліні, у 1940-му в Гельсінкі та у 1944 році в Лондоні. І в сучасності Пекінська олімпіада 8 серпня 2008 року не зупинила російську війну проти Грузії, а в 2016 ігри в Ріо-де-Жанейро та в 2021 у Токіо не зменшили обстрілів українського Донбасу та Луганщини. Отож надія те, що Путін зупинить хоча б на час проведення Олімпіади в Парижі обстріли українських міст, є марною.

Логічним було б і те, щоб представники країни-агресора не брали участі в цьогорічних Олімпійських іграх. Проте у грудні 2023 року Міжнародний олімпійський комітет (МОК) офіційно дозволив росіянам та білорусам змагатися на літній Олімпіаді в Парижі у нейтральному статусі і лише в особистих турнірах (не командних). Національна символіка РФ та Білорусі, а саме гімн, прапор та інші атрибути — заборонені.

.“Моє ставлення до участі російських спортсменів в Олімпійських іграх в Парижі є однозначно негативним, — каже Юрій Чебан, дворазовий олімпійський чемпіон з веслування. — Все, що зараз відбувається, нагадує подвійні стандарти. З одного боку Росія каже, що спорт без політики, а з іншого намагається впливати через спорт на політику і навпаки. Для Росії дуже важливо брати участь в Олімпіаді, щоб використати цей потужний міжнародний інформаційний майданчик для того, щоб засвідчити свою присутність на світовій арені, нести у суспільство свої наративи.

Російські атлети виступатимуть під нейтральним прапором, без гімну, але ті медалі, які вони завоюють, йтимуть на їхню країну, і росіяни використовуватимуть цей факт у своєму інформаційному просторі так, як їм хочеться. До речі, це покарання у вигляді заборони національної атрибутики Росія отримала не тільки за те, що веде війну проти України, а передусім через допінговіскандали з часу Зимової Олімпіади в Сочі у 2014 році, чим  порушує правила прозорого і чесного виступу спортсменів на Олімпійських іграх. І це вже ставить під сумнів весь олімпійський рух, як такий, якщо допускається нехтування своїми ж критеріями”.

Дозволяючи участь російських спортсменів під нейтральним прапором, МОК вказав, що відповідні атлети мають виконати критерії допуску: не мати стосунку до збройних сил Росії та Білорусі чи інших військових формувань, і не підтримувати війну в Україні. А ті, що будуть допущені, не будуть брати участь у параді країн на церемонії відкриття, їх досягнення не публікуватимуться у жодних командних медальних заліках. За дотримання цих вимог повинна відповідати створена при Міжнародному олімпійському комітеті Комісія з перевірки відповідності індивідуальних нейтральних атлетів (англійською Individual Neutral Athlete Eligibility Review Panel — AINERP), яка збирається після завершення кожного кваліфікаційного змагання, щоб мати змогу провести аналіз відповідності цих спортсменів і потім видати або не видати, запрошення цьому спортсмену та його допоміжному персоналу.

.“Ця комісія вже працює, — веде далі Юрій Чебан, — з одного боку вона створена як впливовий інструмент, а з іншого не несе жодної відповідальності, бо її члени приймають рішення голосуванням, допускати чи ні російських спортсменів до участі в Олімпійських іграх. На мою думку, керівництво МОК і Міжнародних федерацій мають самі приймати ці рішення, а не передавати комісії, знімаючи із себе відповідальність.

Наприклад, 8 травня пройшов ліцензійний відбір в угорському Сегеді, на якому росіяни Олексій Коровашков та Іван Штиль отримали квоту на ліцензію для участі в Олімпіаді у Парижі. Розповім про це детальніше, щоб читачі розуміли, яким важливим є те, як поводиться спортсмен і що робить зі своїм інвентарем. Каноїст Коровашков на чемпіонаті світу у 2014 році на своєму човні написав фразу “на Берлін”, тоді може мало хто звернув на неї увагу, а нині це дуже чутлива тема, бо такі написи пишуть на танках російські солдати, погрожуючи Європі, тобто це підтримка війни. Другий спортсмен Іван Штиль є представником ЦСКА, а, значить, військовослужбовцем, яким також заборонена участь в олімпійських змаганнях. Це усе є загально доступною інформацією. І я впевнений, що таким чином можна перевірити кожного російського спортсмена, бо кожна людина є членом суспільства і виражає свої думки, у тому числі підтримку війни в Україні через інтерв’ю, публікації, коментарі чи навіть “лайки”.

“Я теж однозначно можу сказати, що росіян та білорусів, що підтримують терор, війну, не можна допускати до участі в Олімпіаді, — погоджується з колегою Георгій Зантарая, чемпіон світу з дзюдо, голова комісії атлетів НОК. — Створення Комісії з перевірки відповідності індивідуальних нейтральних атлетів є позитивним не тільки для України, а й для цілого цивілізованого світу, що підтримує усі принципи олімпійського руху. З боку України, зокрема Національного олімпійського комітету, міністерства молоді та спорту, ми регулярно надсилаємо комісії інформацію щодо російських спортсменів, які підтримують війну, її члени повинні звернути на це увагу і не дозволити певним атлетам брати участь. Наприклад, приведу історію російського борця вільного стилю Абдулрашида Садулаєва, який стояв на сцені “Лужників” за Путіним, коли той виправдовував війну. Нині його теж уже усунули від олімпійських змагань. І таких випадків є дуже багато.

Отож діяльність Комісії з перевірки відповідності спортсменів впливає на те, щоб посібників російського диктатора відстороняли від спорту, але, на мою думку, краще було б створити чіткі правила, щоб країна-терорист не могла брати участь в Олімпіаді. Це не перша і не остання війна у світі, тому МОК має створити певну резолюцію, щоб було зрозуміло, як правильно чинити у такій ситуації”.

На даний момент ще не відомо ні кількості, ні прізвищ атлетів, які братимуть участь в Олімпійських іграх у Парижі, але, ймовірно, все ж вони будуть, тому Національний олімпійський комітет (НОК) надав українським спортсменам рекомендації, як поводитися із російськими спортсменами, щоб не потрапляти у скандали і зберігати своє психічне здоров’я.

“Кожен український атлет є патріотом і знає, як себе поводити, — каже Георгій Зантарая. — Не треба звертати увагу на провокації, а робити те, заради чого приїхали на Олімпіаду, бо на них надіється вся Україна”.

“Ми не виключаємо провокацій, зокрема від російських журналістів, які намагатимуться показати, як погано ставляться до їхніх спортсменів, — долає Юрій Чебан. — Тому НОК радить не вступати ні в які контакти, ні в які діалоги, навіть не перебувати поруч в одному приміщенні з російськими учасниками, щоб уникнути навіть намагань провокацій. У нашому штабі передбачені фахівці з комунікацій, психологи, які будуть консультувати атлетів щодо поведінки та коментарів, бо кожне слово можна використати і в плюс, і в мінус України.

Окрім того я переконаний, що кожен спортсмен — це професіонал, який має виконувати свою роботу добре, незважаючи не те, хто і що є навколо нього. Його навчали справлятися із будь-якими подразниками, а суперник, це завжди подразник, а суперник-росіянин — це подвійник подразник, бо тут присутня ще й емоційна складова. Із такими суперниками ми змагаємося кожного року на різних турнірах, але це вперше у час повномасштабної війни. Тому це велика перевірка для наших спортсменів. Але я вірю, що наші атлети візьмуть себе в руки і покажуть результат на 110% і привезуть додому медалі”.

До слова, Юрій Чебан у 2022 році продав на аукціоні свої дві золоті та одну бронзову олімпійські медалі, а кошти передав на відновленням зруйнованої спортивної інфраструктури та допомогу Збройним силам України. “Зокрема за гроші отримані із продажу медалей ми купили бронежилет для батька одного спортсмена, що воює на передовій, — розповідає Юрій Чебан, — і ось він нещодавно дзвонить і дякує, бо саме той жилет врятував його тата від кулі, яка була дуже близько біля серця. Заради таких моментів, як цей, я розумію, що моє рішення продати медалі був правильний. Медалі — це просто метал, атрибут, що символізує Олімпійський рух і мій результат, зроблений за допомогою і з підтримкою України. У мене нема жалю за ними, бо це вже частина історії моєї та історії України. Медалі зробили свою справу, не припадають пилюкою на полиці, а далі працюють на користь України”.

Очікуючи початку Олімпійських ігор у Парижі 26 липня хочеться вірити, що під час такої події світового масштабу російські війська перестануть обстрілювати ракетами та безпілотниками будинки, лікарні, школи чи зупинять наступ на лінії фронту. Президент Франції Емманюель Макрон запропонував Росії припинити військові дії в Україні та дотримуватися “режиму тиші” на час літньої Олімпіади, його ідею підтримав очільник МОК Томас Бах, але ми усі є реалістами…

“На мою думку, Росія не припинить агресії на час Олімпіади, бо як показує історія, цього не сталося ні під час ігор в Ріо-де-Жанейро, ні у Токіо, — каже Юрій Чебан. — Але у серці кожного українця живе надія не тільки на зупинку у воєнних діях, а й на нашу перемогу і закінчення війни, щоб перестали гинути люди…”

Nadia Fedeczko