Проф. Адам Ґляпінський: «Si vis pacem para bellum»

ua Language Flag «Si vis pacem para bellum»

Photo of Prof. Adam GLAPIŃSKI

Prof. Adam GLAPIŃSKI

Голова Національного банку Польщі. Професор економіки, викладач польських та зарубіжних університетів. З 90-х років виконував важливі функції в державних органах. Очолював наглядові ради різних компаній. Багато років працює у НБП як член Ради з монетарної політики та член Правління НБП. Член Міжнародного товариства Йозефа А. Шумпетера.

НБП на сторожі макроекономічної стабільності.

.Стародавні римляни говорили: «si vis pacem, para bellum», тобто «якщо ви хочете миру, готуйтеся до війни». Однак, цей латинський вислів описує не лише основну доктрину військового мистецтва, а й принцип, яким керуються антикризові заходи Національного банку Польщі. Ми ніколи точно не знаємо, коли і в якій формі відбудеться наступна криза – тому ми постійно готуємося до наступної економічної битви, піклуючись про міцні основи економіки та стійкий фінансовий стан центрального банку.

За останні 15 років ми пережили дві дуже серйозні глобальні кризи: фінансову кризу 2007-2012 років і кризу пандемії, а останнім часом ми також стикаємося з драматичними соціально-економічними наслідками геополітичної кризи, спричиненої агресією Росії проти України. Хоча природа кожної з цих криз була зовсім різною, в кожному випадку центральний банк забезпечував макроекономічну стабільність.

Велика фінансова криза почалася в США у 2007 році в результаті надмірного послаблення кредитної політики, передачі фінансування сектору нерухомості нерегульованим – або занадто слабо регульованим – суб’єктам, в результаті чого якість кредитів значно впала, а масштаби фінансування та «леверідж» вийшли з-під контролю. Коли ці дисбаланси в кінцевому підсумку призвели до кризи, її настання поставило під загрозу платоспроможність банківської системи – і не лише в США, але й в усьому світі, який стає все більш фінансово інтегрованим.

Польща подолала світову фінансову кризу майже без втрат. В Польщі не потрібно було рятувати банки за кошти платників податків, як це було в Ірландії та Іспанії. Також не було проблем з валютними кредитами, як це було в Угорщині. В Польщі не була зупинена виплата депозитів з фонду гарантування вкладів, як це відбулося в Ісландії, а також не було проблем зі зняттям коштів з банківських рахунків, як на Кіпрі. Не було, зрештою, відтоку іноземного капіталу, як у Словенії. Тому можна сказати, що Польщі все вдалося. У цьому, зокрема, відіграло значну роль введення так званого «Пакета довіри», в рамках якого НБП забезпечив комерційним банкам ліквідність в польських злотих і, через валютні свопи, також в іноземних валютах, які були необхідні для забезпечення відкритих статей балансу, пов’язаних з валютними кредитами. Метою «Пакета довіри» було відновлення ефективної роботи міжбанківського ринку, що своєю чергою підтримувало стабільність фінансової та грошово-кредитної системи польської економіки.

Майже через десятиліття після тих подій нам довелося зіткнутися з іншою глобальною кризою – цього разу спричиненою пандемією. Щоб запобігти руйнуванню цілих секторів економіки, необхідна була швидка та рішуча реакція центральних банків та урядів усього світу – хоча не скрізь були однакові можливості для дій. Польща змогла відреагувати швидко та масштабно, оскільки завдяки відповідальній фіскальній політиці було багато можливостей для збільшення державних видатків, а реакція з боку фіскальної політики підтримувалася негайними та рішучими діями НБП. Ключовим було швидке та рішуче зниження процентних ставок та реалізація програми купівлі активів в рамках так званих структурних операцій на відкритому ринку. Завдяки цим операціям було збережено ліквідність ринку облігацій та посилено вплив зниження процентних ставок НБП на економіку, що допомогло захистити багато підприємств від банкрутства та зберегти робочі місця, обмеживши масштаби падіння ВВП.

Відносно легкий вплив пандемії на польську економіку пояснюється не лише вдалими та рішучими діями у сфері економічної політики, а й здатністю польських підприємств швидко адаптуватися до зміни умов. Багато польських компаній скористалися можливостями, створеними пандемією, і збільшили свої продажі за кордоном. Наприклад, це вдалося польським виробникам побутової техніки. У 2020 році вони виготовили рекордну кількість приладів, а Польща стала четвертим експортером побутової техніки у світі. Польські виробники також скористалися зростанням ролі електромобілів, ставши найбільшим експортером акумуляторів для автомобілів та електробусів в Європейському Союзі. У 2020 році майже кожен другий автобус такого типу, куплений в Євросоюзі, був із Польщі. Таких прикладів можна назвати безліч. Вони дають нам зрозуміти, що Польща увійшла в елітну лігу економік, які не лише відносно добре пережили пандемію, а й творчо використали її для збільшення свого потенціалу.

Однією зі сфер діяльності центрального банку, в якій ці досягнення є найбільш помітними, є управління валютними резервами, сума яких уже перевищила 140 млрд євро, тобто збільшилася майже вдвічі за останнє десятиліття. Це дуже важливо, оскільки резервні активи забезпечують платоспроможність польської держави і, опосередковано, приватного сектора. Попри несприятливі умови та дуже низькі процентні ставки у світі, Польщі вдається досягати дуже хороших інвестиційних результатів. У 2016-2020 роках НБП отримав прибутки, з яких загальна сума платежів до державного бюджету перевищила 32 млрд злотих. Одним зі стовпів польської інвестиційної стратегії є успішне збільшення золотих резервів, оскільки золото як так званий актив «тихої гавані» ефективно диверсифікує ризики, пов’язані з іншими інвестиціями. У 2018-2019 роках НБП вже закупив 125 тонн золота, збільшивши резерви цього металу майже до 230 тонн, що становить приблизно 8% від офіційних резервних активів.

Макроекономічна стабільність і великий портфель резервів виявилися неоціненними, коли всього через два роки після спалаху пандемії ми зіткнулися з черговою кризою – цього разу геополітичного походження. 24 лютого 2022 року Росія здійснила збройну агресію проти України, спричинивши гуманітарну, політико-економічну катастрофу, повні масштаби якої нам досі невідомі. Масове переміщення цивільного населення, порушення в ланцюгах поставок, обмеження постачання енергоносіїв та продовольчої сировини, а також підвищена волатильність на фінансових ринках і сильне зростання неприйняття ризику – це лише деякі з явищ, з якими нам доведеться мати справу.

У перші дні війни багато поляків, які спостерігали за тим, що відбувається за східним кордоном, занепокоїлися невизначеністю завтрашнього дня, що своєю чергою відобразилося у сильному, стрімкому збільшенні попиту на готівку. На щастя, центральний банк був добре підготовлений до цієї обставини завдяки прийнятій Національній стратегії безпеки готівкового обігу. В результаті Польща мала достатні резерви, щоб повністю задовольнити попит клієнтів банку на готівку. Усі банківські доручення виконувались без обмежень, у повній номінальній структурі, на території всієї країни, що дозволило швидко опанувати паніку.

Завдяки політиці успішного накопичення резервних активів перед кризою НБП мав достатній рівень резервів та володів відповідним набором інструментів, щоб протидіяти негативним тенденціям на фінансовому та валютному ринках. Зокрема, НБП був готовий у будь-який момент відреагувати на надмірні коливання курсу злотого, які могли б порушити безперебійне функціонування валютного та фінансового ринків або негативно вплинути на фінансову стабільність чи ефективність монетарної політики.

Високий рівень резервів також дозволив надати Національному банку України своп-лінію для валютної пари долар США/гривня на суму до 1 млрд дол. США. Ці заходи знижуватимуть ризик подальшої дестабілізації політико-економічної ситуації в Україні, що негативно вплинуло б на стабільність фінансової системи Польщі.

Крім економічного, криза має і драматичний гуманітарний вимір, одним із проявів якого є втеча мільйонів людей від бомбардувань російськими збройними силами. Багато представників хороброго українського народу знайшли притулок в Польщі. Ці люди часто прибували до Польщі з готівкою у гривні, яку вони не могли легко обміняти на злоті через труднощі з транскордонними грошовими потоками на території, охопленій бойовими діями. Однак, з першого дня війни ми разом із друзями з Національного банку України працювали, щоб вирішити цю проблему. Для нас було важливо, щоб героїчні захисники України знали, що ми подбаємо про їхні родини. В результаті цих зусиль Національний банк Польщі підписав угоду з Національним банком України, яка дозволяє кожному дорослому біженцю з України обміняти гривні (до 10 тис. грн) на польські злоті.

.Допомога Україні – це передусім моральний обов’язок, але цей обов’язок ми б не змогли виконати, якби не міцні основи польської економіки та стійкий фінансовий стан центрального банку, заради якого ми сумлінно працювали протягом останніх років. Завдяки цій наполегливій праці та розсудливості сьогодні ми в змозі впоратися з витратами, що пов’язані з бойовими діями за межами східного кордону польської держави. Польща – це сильна країна, а Національний банк Польщі – це сильний центральний банк. Ми всі хочемо миру, тому, як казали стародавні римляни, ми постійно готуємося до війни.

проф. Адам Ґляпінський

Текст був опублікований у щомісячнику думок „Wszystko co najważniejsze” та у світових ЗМІ в рамках проекту „Розкажемо Польщу світу”, що здійснюється у співпраці з Narodowym Bankiem Polskim (Національним банком Польщі, НБП) та Інститутом національної пам’яті.

Materiał chroniony prawem autorskim. Dalsze rozpowszechnianie wyłącznie za zgodą wydawcy. 29 kwietnia 2022