Громадяни Росії. Найкращий кінець для всіх – крім українців, литовців і поляків

Сценарій завершення війни, який, здається, все ближче, проростає, вібрує в повітрі, часом пробивається на поверхню, кожного дня все сильніше ​​- пише Eryk MISTEWICZ

.То чоловіка десь у глибині Росії затримують за те, що його донька-інвалід намалювала плакат «Ми хочемо миру!». То світове інформаційне агентство розповідає історію про власника крамниці з глибини Росії, який також протестував проти дедалі більшої участі Росії у війні, зрештою, у війні зі слов’янами.

В Тур де Франс бере участь Марина Овсяннікова, яка рік тому виступила на контрольованому російською пропагандою телебаченні з плакатом із закликом припинити війну. Вона героїчно прорвалася через прикордонні сніги Фінляндії, майже як Джеймс Бонд, і сьогодні переконує вже у французьких ЗМІ, що Росія не повинна бути покарана за війну, санкції б’ють по простих людях, а війну повинні разом закінчити Путін і Зеленський, чим швидше, тим краще. Бистро!

У цей момент лунають оплески. Всі хочуть, щоб ця війна закінчилася. Фінансові ринки та фінансовий світ, які ледве почали відновлювати свою активність після пандемії. Авіакомпанії, яким доводиться уникати великих закритих територій (вартість палива, час польоту плюс вічно модна екологія). Третій Світ, позбавлений зерна з величезних полей України. Аж до французьких виробників гірчиці, які були змушені оголосити про радикальне підвищення цін через відсутність гірчиці з України. І очевидне: різке зростання цін на харчові продукти, паливо та енергоносії по всій Європі. За цим послідували соціальні протести, які дедалі сильніше вдаряли по урядах, послаблювали їх до межі, змушуючи використовувати армію та поліцію для розгону демонстрацій.

Водночас чергові політики хочуть увійти в історію як ті, хто зупинив цю війну. Еммануель Макрон, Франциск, Сі Цзіньпін, Віктор Орбан – кожен бачить себе миротворцем. У всіх одна ідея: ми зупиняємо війну, залишаємо війська там, де вони є, проводимо лінію на карті та заморожуємо цей конфлікт. І все – мир досягнуто. Бистро! Жодної компенсації, жодної відповідальності для винних у зґвалтуваннях, вбивствах, масових похованнях, викраденнях та грабунку. Ми просто зупиняємо цю війну – і все. Світ чекає, щоб знову стати в колії, в якій він був. Кожну трубу можна заново «склеїти». Бистро!

Водночас зростає тиск, в тому числі тису від т.зв. авторитетів, змусити Україну утриматися від захисту своєї території. З розрахунком на те, що вона виведе війська, просто здасться і припинить війну, в якій у неї й так не багато шансів, наприклад через заміновані дамби чи АЕС у зоні бойових дій, не кажучи вже про ядерну зброю в руках Путіна – як аргумент, що досі використовується прямо, спрямований на те, щоб переконати Україну капітулювати. А ця «огидна Америка» (еліти старої школи не називають США інакше) повинна припинити провокувати Росію. Росію, яка зараз головує в Раді безпеки ООН.

І нічого. Ні тиск країн Третього Світу, ні тиск внаслідок затоплення великих територій України, ні ядерний тиск – Київ не піддається. А світ хоче дихати. Закінчити цю війну. Бистро!

Зрозуміло, що було б далі. З Росією, яка віддихається і через чотири-п’ять років збереться й почне заново. Така вже — дуже просто кажучи — природа російського імперіалізму, що ми спостерігаємо протягом 300 чи 250 років. І цей імперіалізм – якщо Росію не поділити на менші країни, не відділити від регіонів, окупованих насильством – продовжуватиме відновлюватись у все сильніше висловлених вимогах до інших.

Тут ми повертаємось до чоловіка, який не допильнував, аби його дочка не намалювала антивоєнний плакат; до продавця магазинчика, який теж вирішив протестувати проти війни; до журналістки, який стверджує, що Росія – фантастична країна, росіяни – фантастичні люди, тільки от Путін, ну…

Будь ласка, дозвольте мені простежити за цією невловимою, хоч і вібруючою в повітрі, концепцією, планом, можливістю та стратегією для всього світу або значної його частини.

Бо припустімо, що по всій Росії починають виникати групи громадянського опору. Для простоти назвемо їх: Громадяни Росії. Нелегальні, антипутінські, антивоєнні структури. Які хочуть миру, припинення війни в Україні, демократичних змін у РФ. Міліція їх вистежує, ловить, кидає, але рух набирає сили. Користується Інтернетом і невдоволенням середніх міст.

Ключовим днем, в якому так описаний сценарій прискорюється, є напад Громадян Росії на колонію, де утримується Олексій Навальний. Громадяни Росії користуються тим, що охорона слабша, і випускають Навального на свободу. Його виступ, уже з Москви, куди він прибуває незрозумілим чином (історики повернуться до цього питання через 20-30 років, сперечаючись, чи були причетні омонівці, вагнерівці чи олігархи), транслюють усі телеканали світу. Навальний анонсував план із семи пунктів для Росії.

Перш за все: мир! Завершення війни там, де вона зараз зупинилася. Відтепер Росія не йтиме вперед і просить Україну зробити те саме.

По-друге: притягнення до відповідальності безпосередніх виконавців злочинів, скоєних в Україні. Оголошення про створення спеціального трибуналу для суду над злочинцями, який діятиме на основі спеціальних постанов. Швидко виявиться, що регламент вимагає внесення змін, що значно сповільнить роботу трибуналу. Зрештою, двох рядових буде засуджено і вони швидко покінчать життя самогубством.

Третє: компенсації для України. Згода на передачу Україні арештованих активів російських олігархів, пов’язаних із Кремлем. Імена олігархів Навальний назве особисто.

Четверте: надання Україні статусу спостерігача в ЄС. Збереження за Росією права вето щодо членства України в НАТО.

П’яте: демократизація Росії. Згода на вільні ЗМІ, збори громадян і вільні профспілки. План прискорених вільних виборів з 35% гарантією місць у майбутньому парламенті для Громадян Росії. Головний редактор опозиційного сайту використовує гасло: «Ваш прем’єр, наш президент», в результаті чого президентом стає Олексій Навальний.

Шосте: притягнення до відповідальності винних у фіаско спецоперації в Україні. Пониження планувальників, притягнення до відповідальності осіб, які розкрадали кошти під час спецоперації. Тут Навальний вкаже, чи буде кинджал критики буде більше спрямований на «силовиків» чи «вагнерівців», щоб він міг базувати свій новий уряд на одній із цих раніше конкурентних груп. Росія надто велика і надто серйозна країна, щоб не вкласти все у відновлення свого військового потенціалу, розтраченого в результаті путінської спецоперації.

Сьоме: Володимир Путін остаточно програв. Він залишає Росію. Для нього немає місця в демократичній вільній країні. Він поселяється в одній із країн Південної Америки. Інтерв’ю не дає, політично не активний. Доживає свої дні.

.Громадяни Росії отримують нобелівську премію миру. Світ зітхнув в з полегшенням. Тільки знову ті поляки, литовці, українці…

Eryk Mistewicz