№ 39 «Все що найважливіше» польською і українською мовами - вже в продажі в мережі Empik, а також інтернет магазині Idea

Перекладачка плакала, коли працювала над текстом Яна Рокіти, який ми вирішили опублікувати в найновішому виданні і польською, і українською мовами. Згодом нам сказала, що ніколи до цього не читала тексту поляка, котрий би так добре розумів її народ, Україну.

В цьому виданні «Все що найважливіше» публікуємо українською мовою тексти, котрі скеровуємо до наших українських друзів. Внутрішні сторінки можна легко вийняти і передати особам, які розмовляють українською мовою. Доступні вони будуть також в форматі PDF.

Звісно, що в цьому виданні нашого місячника більшість текстів дозволяє нам краще зрозуміти тло війни, до котрої приступив Путін, атакуючи Україну. Але також передбачити перебіг подій.

Розпочинаємо від статті Ніни Л. Хрущової з новойоркського Word Policy Institute, внучки Нікіти Хрущова, під назвою «Варварство Путіна». «Навіть якщо Путіну вдасться зреалізувати його імперіалістичні прагнення, Київська Русь буде втрачена для Росії на завжди. Українці нам ніколи не вибачать варварства» -пише Ніна Л. Хрущова.

„З ХVIII століття Москва вважала Україну практично за свою колонію, висмоктуючи з неї корисні копалини і зернові для центральної влади (…). Заглушування української народної гордості завжди було ціллю Кремля. Українці протягом століть стараються втекти з-під контролі домінуючої Росії” – пише Ніна Л. Хрущова.

«Путін оголосив війну не тільки Україні, але і всьому Заходу» – це назва тексту прем’єра Матеуша Моравецького, котрий публікуємо разом із французьким «Le Figaro». «Вибила година правди, в котрій Європа мусить довести, що вона зможе захищати близькі їй цінності. Не пустими словами, але конкретними діями».

«Ми могли його затримати в Грузії. Могли його затримати в Сирії. Могли його затримати в Криму. Могли його затримати у східній Україні. Але ми нічого не зробили. І ось ефекти». – зауважує Давид Патрікаракос, британський кореспондент, який працює на Ближньому Сході, а в пострадянській зоні для найбільших представників світової праси.

«В драматичний спосіб Путін і його оточення відвертають триваючий від Другої світової війни світовий напрямок світового розвитку, формованого через загальне бачення мирного співіснування» – зауважує проф. Михайло Клейбер, головний редактор «Все що найважливіше» в статті «Повернення до нормальності відгуки в часі» . «Злочинна агресія Росії розбудила загальне і дуже сильне занепокоєння, яке дотикає майбутнього цілого світу, ставлячи перед запитанням про закономірність уґрунтованої в останніх десятиліттях віри в можливості зміни людської натури».

«Конфлікт з Україною є невід’ємною ознакою російської політики принаймні від 1991 року. В ефекті антидемократичної еволюції політичної системи наступила її концептуалізація в формі «розв’язання українського питання» і «ліквідації України як Анти-Росії» – пояснює ситуацію проф. Володимир Марціняк, советолог пов’язаний з ПАН, посол Польщі в Москві в 2016-2020 роках. Згідно з професором Марціняком ціль Кремля  – це новий порядок у світі.

«В трактуванні Кремля, такі держави як Україна чи Польща це тільки англосакські експозитури, котрі потрібно подолати у спільному інтересі зі Сполученою Європою і Сполученою Росією» – пише проф. Володимир Марціняк.

Стефан Куртуа – це найвідоміший французький історик, котрий спеціалізується в історії Центрально-Східної Європи, особливо в тематиці комуністичних злочинів, співавтор «Чорної книги комунізму». В тексті «Російський ревізіонізм» пише: «Від 1918 аж по 1991 рік радянська влада не переставала боротися, за допомогою масового терору з національними прагненнями українців, хочучи вогнем і мечем змусити їх до підкорення владі СРСР (…)» Володимир Путін продовжує знищення України, котра пройшла через Голодомор викликаний Сталіном (біля 4 мільйонів жертв), через анексію, винищення». Цей текст також публікуємо українською мовою.

«Путіна осмілила відсутність кари за комунізм» – переконує Лука Каміньський, історик, в 2011-2016 роках президент Інституту Національної Пам’яті. «В супереч надіям Володимира Буковського, видобуті з секретних архівів документи підтверджуючі радянські злочини на стали полотном для «другої Норимберги». Також і цю статтю ми публікуємо польською і українською мовами.

«Європа ставала залежною від російського газу і нафти, не звертаючи уваги на застереження, які виходили з Варшави і країн Балтії, забуваючи, що путінська Росія розуміє тільки аргумент сили» – пише Богуслав Сонік, посол Громадянської Платформи, в минулому депутат в Європейському Парламенті.

«Я був першим, хто звертав увагу в Польщі на політичні наслідки рішення будівництва Північного Потоку 1. Ніхто мене не хотів слухати» – пригадує Богуслав Сонік.

Джордж Фрідман, політолог і шеф впливового осередка Stratfor, ставить тезу: «Найважливіші наслідки? Мілітаризація Німеччини і зміцнення НАТО». Аргументує, що «закінчились мрії Німеччини про міцні торгівельні узи з Росією, одночасно будучи членом НАТО».

«Володимир Путін ув’язнив справжню Росію» – пише Леонід Волков, шеф президентської кампанії Олексія Навального. Поряд текст Гаррі Каспарова, одного з лідерів російської опозиції.«Кричати «санкції» – це одне; запровадити їх в життя – це інше. Санкції, які були накладені в 2008 і 2014 роках мали одного адресата: загальну думку Заходу. Не принесли істотних змін» – пише Гаррі Каспаров.

«Під час війни ключовою є боротьба з дезінформацією. Цим ми зайнялись ще перед вибухом конфлікту, готуючись до ефективних дій» – пише Микола Балабан, віце директор урядового Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України.

 Андрюс Кубіліус, прем’єр Литви в 1999-2000 і 2008-2012 роках, пропонує швидку стежку вступу України до Європейського Союзу. Так, це можливо: «НДР приєдналась до Європейського Союзу в несповна рік після падіння берлінської стіни. Україна могла б використати туж саму процедуру що Східна Німеччина». В тексті опис процедури.

А завдання для Польщі? «Допомога Україні цепольський національний інтерес» – пише проф. Марчін Пйонтковський. «Польща потребує імміграції, щоб підтримати швидкий економічний зріст. Ми є суспільством, яке швидко старіє, і без імміграції було б нам щораз важче наздоганяти Захід». «Без відкриття кордонів, сердець і розумів на союзників з України не можемо говорити про довготерміновий економічний розвиток Польщі» – пише проф. Марчін Пйонтковський.

«Повертаються погрози застосування атомної зброї. Путін спеціально їх підсичує, щоб цим способом осягнути психологічну і дипломатичну перевагу» – говорить Волтер Руссел Міад, політолог пов’язаний з Hudson Institute, в розмові з Агатоном Козіньським. Назва розмови: «Путін прорахувався. В інтересах Китаю є те, щоб Росія була слабкою».

Єпископ Вєслав Леховіч являється польовим єпископом Польського Війська. В тексті для наших читачів дуже компетентно представляє питання «справедливої війни». Чи існує таке поняття і що воно означає – в тексті єпископа Леховіча.

У свою чергу про європейське і внутрішньодержавне верховенство права і труднощах, які має Європейський Союз з правопорядком також своїх рішень – пише проф. Яцек Голувка. Про керівництво в часи кризи пише проф. Андрій К. Козьмінський. Проф. Христофор Щерський, польський амбасадор при ООН, пише про те, як провадити ефективну політику на форумі Організації Об’єднаних Націй.

«В ООН виграють тільки ті, котрі прагнуть перемоги, витривалі і активні. Нічого не подають на тарілочці, але все знаходиться в межах нашої досяжності» – пише проф. Христофор Щерський.

Дане видання з’являється майже перед першим туром президентських виборів у Франції. Наше видавництво видало найновішу книгу Еріка Земмура, одного з кандидатів в президентських виборах 2022 р. Книга доступна як і в класичній версії, так і в електронній формі [купити зі знижкою: www.SklepIdei.pl]. В цьому виданні «Все що найважливіше» публікуємо фрагмент книги – про розмову, до якої дійшло з ініціативиЕмманюеля Макрона з Еріком Земмуром. Ерік Земмур нещодавно закликав про допомогу для України, а також країн які її підтримують.

В кожному виданні «Все що найважливіше» пишемо про польську культуру, особливо про музику. Олександр Лясковський, речник Народного Інституту ім. Фридерика Шопена, відшукав цікаві музичні зв’язки Польщі і України. «Описуючи історію арештування Генрика Нейгауза, легко впасти в спокусу простої аналогії, тому залишаю Читачам питання пошуку можливих паралелей з актуальною ситуацією в Росії» – пише Олександр Лясковський.

Цевидання завершує текст, котрий так зворушив нашу перекладачку. «З кожним днем героїчного захисту свободи, ця давня, прекрасна, хоч назначена стількома вадами спільна Річ Посполита стає знову спільною історичною батьківщиною поляків і українців» – пише Ян Рокіта. Важливий, чудовий, глибоко продуманий текст.

«Україна мусила нарешті подивитись правді в обличчя і побачити, що між московським агресором і пасивним Берліном, який тільки дивиться на те, аби часом не дуже допомогти Україні, є такий сусід, якого звати Польща» – пише Ян Рокіта.

Запрошуємо до читання! Найновіше видання «Все що найважливіше» доступне в мережі магазинів Empik, в Польській Книгарні в Парижі (123, Bd Saint-Germain), а також можна замовити поштою, видання архівальні і актуальні, а також передплата на газету в магазині SKLEP IDEI: www.SklepIdei.pl/wcn.