Abp Stanisław GĄDECKI: Polonia semper fidelis - особлива місія вірності

ua Language Flag Polonia semper fidelis - особлива місія вірності

Photo of Abp Stanisław GĄDECKI

Abp Stanisław GĄDECKI

Митрополит Познанський, голова Конференції Єпископату Польщі.

Ми допомагали й допомагаємо. Пропорційно чисельності населення В  Польщі найбільша кількість біженців у Європі. Завдяки підтримці держави та Церкви цьогоріч у польських родинах знайшли притулок 3,5 мільйона біженців з України.

.Беатифікація польської родини Ульмів із села Маркова на півдні Польщі має символічний вимір. ЇЇ члени були розстріляні німецькими жандармами 24 березня 1944 року за переховування євреїв. У грудні 1942 року Ульми дали притулок єврейській родині з Ланьцута: Саулу Ґолдману з синами Барухом, Мехелем, Йоахімом і Мойжешем, а також двом дочкам і онукам Хаїма Ґолдмана з Маркової: Ґолді Грюнфельд і Леї Діднер у супроводі дочки Решлі. Німці за доносом дізналися про цей факт і вбили Юзефа та Вікторію Ульмів та їхніх дітей: Станіслава, Барбару, Владислава, Францішека, Антонія, Марію, а також євреїв, яких вони переховували. Всього сімнадцять людей, включно з дитиною, яка лише народжувалася. Страта була частиною антиєврейської операції «Рейнхардт». Операцією в Марковій керував лейтенант Ейлерт Діекен. Після війни він працював поліцейським в Езенсі. Помер у 1960 році як «поважний громадянин», відповідальності за свої злочини не поніс. Його старша дочка у 2013 році написала: «З листів знаю, що під час війни він служив у Ланьцуті. На щастя я також знаю, що він робив людям багато хорошого. Зрештою, я б не очікувала нічого іншого».

Юзеф і Вікторія Ульми переховували євреїв, попри на постанову німців від 15 жовтня 1941 р., згідно з якою смертна кара накладалася не лише на євреїв, які «залишали призначений їм район», але й на всіх, хто їх переховував. Причиною, чому Ульми вирішили ризикнути життям, була їхня глибока традиційна католицька віра. «Немає більшої любові, як коли хто життя своє покладе за друзів своїх» (Івана 15:13). Під час Другої світової війни, за різними оцінками, від 300 000 до мільйона поляків було залучено в операції з переховування євреїв, з яких понад тисячу відомих поіменно було вбито, як і родину Ульмів. Завдяки допомозі мешканців Маркової війну пережив 21 зі 120 євреїв, які там проживали.

Беатифікація родини Ульмів є незвичайною, тому що вперше в історії Церкви на вівтар буде піднесена також ненароджена дитина. Вікторія Ульма була на сьомому місяці вагітності. Ця дитина, за вченням Церкви, прийняла хрещення кров’ю, яке приносить плоди хрещення, не будучи таїнством. Таким чином Церква підкреслює, що ненароджена дитина має право на людську гідність і всі права, що з цього випливають.

Беатифікація родини Ульмів нагадує світові про необхідність поважати життя кожної людини та про необхідність бути непохитними у захисті цінностей. Можливо, у секуляризованому світі Заходу може викликати подив той факт, що батьки були готові ризикувати не лише власним життям, а й життям своїх дітей, щоб врятувати людей іншої національності та релігії. Це ставлення, однак, має свої коріння в християнстві, яке все ще є характерним для польської культури. Цю позицію прийняли й інші польські святі: св. Максиміліан Кольбе, бл. Стефан кардинал Вишинський, бл. св. Єжи Попелушко, св. Папа Іван Павло ІІ. З цього стовбура виросла й «Солідарність», яка призвела до краху комуністичного тоталітаризму та краху поділу світу на два ворожі табори. Це стало «зусиллям людей, які не вдавалися до насильства і які, постійно відмовляючись підкорятися потужності сили, завжди вміли знаходити ефективні форми свідчення про правду» (Святий Іван Павло ІІ, Centesimus annus).

Юзеф і Вікторія Ульми були зворушені відповіддю, яку вчений Права отримав від Ісуса. Він запитав: «А хто – мій ближній?» (Луки 10:29). Ісус розповідає притчу про милосердного самарянина, яка стала каноном європейської культури. Самарянин — це людина, вільна від страху. Він не питає, хто той чоловік, що лежить біля дороги. Його не цікавить національність, релігія, погляди чи соціальне становище. Він долає всі бар’єри, навіть не помічаючи їх. Питання про те, хто та людина, чиє життя в небезпеці, настільки безглузде, що Ісус не дає законнику жодної деталі, яка б дозволила йому здогадатися, хто він. Ми навіть не знаємо, чи був він євреєм. Це не важливо, тому що кожна людина була створена за образом і подобою Бога, і кожна людина може бути нашим ближнім.

Останнім часом, після жорстокої агресії Росії проти України, та сама християнська чутливість поляків призвела до особливого відкриття сердець і домівок для біженців війни з України. З початку цього збройного конфлікту до Польщі приїхало близько 14,5 мільйонів людей, переважно жінок і дітей, які тікали від війни, і майже 13 мільйонів з них повернулися до країни. На піку в Польщі знайшли притулок близько 3,5 мільйонів біженців з України, з яких близько 30 відсотків в польських родинах. Інші були прийняті в державні, місцеві урядові та церковні установи. Все відбулося без створення таборів для біженців. Українці отримали не лише гуманітарну допомогу, а й певні громадянські права, які дозволяли їм, наприклад, користуватися державними послугами охорони здоров’я, залучати дітей до польської системи освіти, користуватися певними соціальними пільгами, належними громадянам, чи працювати. Пропорційно чисельності населення Польщі ми маємо найбільшу кількість біженців у Європі.

.Ця ідентичність також породжує історично встановлену відповідальність за Церкву. Polonia semper fidelis – ці слова виражають нашу особливу місію вірності. Раніше це було гасло й інших народів. У цьому відношенні Церква в Польщі хоче взяти участь у майбутньому Синоді про синодальність, і вбачає в ньому можливість відновити Церкву в Європі, пригадати та висловити сучасною мовою ті цінності, без яких Церква і християнство, а отже Польща і Європа, не були б собою. Беатифікація родини Ульмів є нагадуванням про невіддільну цінність шлюбу як стосунків між чоловіком і жінкою, сім’ї, відкритої для прийняття нащадків, як середовища, в якому передається віра та цінності. Це також підтвердження цінності життя від моменту зачаття та нагадування про заповідь любові до ближнього  аж до готовності віддати життя за друзів. Беатифіковані були людьми, які добре розуміли місію мирян у Церкві та світі. Вони нагадують нам про те, що є важливим у смертному житті і як треба діяти, щоб отримати життя вічне.

Stanisław Gądecki

Materiał chroniony prawem autorskim. Dalsze rozpowszechnianie wyłącznie za zgodą wydawcy. 7 września 2023