Страта сімнадцятьох в антиєврейській операції «Рейнхардт»

Завдяки підтримці держави та Церкви цьогоріч у польських родинах знайшли притулок 3,5 мільйона біженців з України. “Ми допомагали й допомагаємо. Пропорційно чисельності населення у Польщі найбільша кількість біженців у Європі”, – пише на шпальтах “Все, що найважливіше” Stanisław GĄDECKI, архієпископ, митрополит познанський, голова Конференції Єпископату Польщі.

Архієпископ акцентує, що після жорстокої агресії Росії проти України християнська чутливість поляків призвела до особливого відкриття сердець і домівок для біженців війни з України.

З початку війни до Польщі приїхало близько 14,5 мільйонів людей, переважно жінок і дітей, і майже 13 мільйонів з них повернулися до країни. На піку в Польщі знайшли притулок близько 3,5 мільйонів біженців з України, з яких близько 30 відсотків в польських родинах. Інші були прийняті в державні, місцеві урядові та церковні установи. Все відбулося без створення таборів для біженців.

Страта сімнадцятьох

.У польській історії є чимало прикладів доброти та самопожертви поляків, які допомагали потребуючим та переслідуваним. Прикладом такої християнської жертовності є родина Юзефа та Вікторії Ульмів із села Маркова на півдні Польщі. У грудні 1942 року вони дали прихисток єврейській родині з Ланьцута: Саулу Ґолдману з синами Барухом, Мехелем, Йоахімом і Мойжешем, а також двом дочкам і онукам Хаїма Ґолдмана з Маркової: Ґолді Грюнфельд і Леї Діднер у супроводі дочки Решлі. Німці за доносом дізналися про цей факт, вбили Юзефа та Вікторію, їхніх дітей (Станіслава, Барбару, Владислава, Францішека, Антонія, Марію), а також євреїв, котрі у них переховувалися. Всього сімнадцять людей, включно з дитиною, яка мала народитися. Страта була частиною антиєврейської операції «Рейнхардт».

“Операцією в Марковій керував лейтенант Ейлерт Діекен. Після війни він працював поліцейським в Езенсі. Помер у 1960 році як «поважний громадянин», відповідальності за свої злочини не поніс. Його старша дочка у 2013 році написала: «З листів знаю, що під час війни він служив у Ланьцуті. На щастя я також знаю, що він робив людям багато хорошого. Зрештою, я б не очікувала нічого іншого», – пише архієпископ Stanisław GĄDECKI.

Вперше в історії Церкви

.Папа Римський Франциск 17 грудня 2022 року погодився видати декрет, котрим було відкрито шлях до беатифікації родини. 10 вересня в Марковій на Підкарпатті відбудеться їхня беатифікація. Юзеф і Вікторія Ульми переховували євреїв, попри постанову німців від 15 жовтня 1941 року, згідно з якою смертна кара накладалася не лише на євреїв, які «залишали призначений їм район», але й на всіх, хто їх переховував. Причиною, чому Ульми вирішили ризикнути життям, була їхня глибока традиційна католицька віра. «Немає більшої любові, як коли хто життя своє покладе за друзів своїх» (Івана 15:13), – пише архієпископ Stanisław GĄDECKI.

Водночас ця беатифікація буде незвичайною, бо вперше в історії Церкви на вівтар піднесуть ненароджену дитину, адже Вікторія Ульма була на сьомому місяці вагітності.

“Ця дитина, за вченням Церкви, прийняла хрещення кров’ю, яке приносить плоди хрещення, не будучи таїнством. Таким чином Церква підкреслює, що ненароджена дитина має право на людську гідність і всі права, що з цього випливають. Беатифікація родини Ульмів нагадує світові про необхідність поважати життя кожної людини та про необхідність бути непохитними у захисті цінностей”, – пояснює архієпископ.

Польські святі та свідчення про правду

.“Можливо, у секуляризованому світі Заходу може викликати подив той факт, що батьки були готові ризикувати не лише власним життям, а й життям своїх дітей, щоб врятувати людей іншої національності та релігії. Це ставлення, однак, має свої коріння в християнстві, яке все ще є характерним для польської культури. Цю позицію прийняли й інші польські святі: св. Максиміліан Кольбе, бл. Стефан кардинал Вишинський, бл. св. Єжи Попелушко, св. Папа Іван Павло ІІ. З цього стовбура виросла й «Солідарність», яка призвела до краху комуністичного тоталітаризму та краху поділу світу на два ворожі табори. Це стало «зусиллям людей, які не вдавалися до насильства і які, постійно відмовляючись підкорятися потужності сили, завжди вміли знаходити ефективні форми свідчення про правду» (Святий Іван Павло ІІ, Centesimus annus), – пише архієпископ Stanisław GĄDECKI.

На думку архієпископа, беатифікація родини Ульмів є нагадуванням про невіддільну цінність шлюбу як стосунків між чоловіком і жінкою, сім’ї, відкритої для прийняття нащадків, як середовища, в якому передається віра та цінності. Це також підтвердження цінності життя від моменту зачаття та нагадування про заповідь любові до ближнього аж до готовності віддати життя за друзів. “Беатифіковані були людьми, які добре розуміли місію мирян у Церкві та світі. Вони нагадують нам про те, що є важливим у смертному житті і як треба діяти, щоб отримати життя вічне”.

Місія мирян у Церкві та у світі

.І це та сама християнська чутливість призвела до особливого відкриття сердець і домівок поляків для біженців війни з України. Ця ідентичність також породжує історично встановлену відповідальність за Церкву.

“Polonia semper fidelis — ці слова виражають нашу особливу місію вірності. Раніше це було гасло й інших народів. У цьому відношенні Церква в Польщі хоче взяти участь у майбутньому Синоді про синодальність, і вбачає в ньому можливість відновити Церкву в Європі, пригадати та висловити сучасною мовою ті цінності, без яких Церква і християнство, а отже Польща і Європа, не були б собою”.

WszystkoCoNajważniejsze/WH