Михайло Подоляк про нестачу техніки в українській армії
Михайло Подоляк, радник голови Офісу Президента України Володимира Зеленського, закликав до подальших поставок зброї для його країни на тлі важких боїв з Росією. “Ситуація складна”, – визнав він у розмові з порталом німецького щоденного видання “Bild”.
Україні потрібна зброя та безпілотники – Михайло Подоляк
.“Проблема на цьому етапі війни полягає в тому, що ресурси зброї, безпілотників, гранат тощо розподілені нерівномірно (між Україною та Росією. – прим. ред.). Це треба вирівняти!”, – підкреслив Михайло Подоляк. Союзники України на Заході оцінюють плани щодо повернення всієї української території як абсолютно нереалістичні, зазначає “Bild”.
“Хто сказав цим людям, що війна закінчиться, якщо ми не будемо воювати і віддамо щось Росії?”, – сказав радник Зеленського. “Хто їм гарантує, що війна не продовжиться, навіть на їхній території? Чи отримали вони гарантії від Росії? Чи Путін просто хоче “трохи” захопити Україну і не йти далі?”, – аргументував політик у розмові з виданням. Михайло Подоляк підкреслив: “Ці люди повинні розуміти, що це велика війна. Він (Путін) почав велику війну, і не задовільниться маленькою частиною України, а це означає, що ця війна не закінчиться”.
“Кошмаромобілі” – імпровізовані пускові установки для ракет
.Утім, українські солдати, які воюють проти російської армії, здатні впоратися з нестачею техніки у винахідливі способи. Зокрема, опозиційний російський портал “Медуза” повідомив, що українці, наприклад, конструюють імпровізовані ракетні установки на базі цивільних пікапів, називаючи такі машини “кошмаромобілями”. Військові з української 56-ї окремої мотопіхотної бригади, а також волонтери, які допомагають солдатам, змонтували на платформі пікапа ракетні установки, обладнані направляючими з трофейних російських “Градів”.
На офіційній фейсбук-сторінці Генерального штабу ЗСУ “кошмаромобіль” описали як “надзвичайно рухливий та компактний, майже невловимий для ворожих дронів”.
„За наявності точних розвіданих він здатен нанести ефективний ракетний удар по живій силі та техніці противника. Це невелика та потужна система залпового вогню, проте такі малі машини не дають ворогу ні на мить розслабитися, б’ючи в місця, де загарбники цього ніяк не чекають”, – розповідають у ЗСУ.
Найважливіший із конфліктів – як перемогти у відносинах з Росією?
.“На практиці, лише дві країни можуть змусити остаточно змінити баланс сил у нашій частині Європи. Одна з них – це Сполучені Штати, а інша – Франція. Така зміна балансу сил мала б передбачати захист прозахідної еволюції України у межах кордонів, сформованих війною, стратегічної ролі Польщі в регіоні та відмову від претензій Росії на те, щоб вважати цю частину Європи своєю сферою впливу. Однак немає жодних ознак того, що це може статися. Нам загрожує радше повернення до ситуації з 2015 року”, – застерігає філософ, германіст, політолог, професор Marek A. CICHOCKI у тексті „Укладення порозуміння між Заходом, Україною та Росією стає все ближче”, опублікованому на шпальтах “Wszystko co Najważniejsze”.
“Все більше складається враження, що рішення Joe Bidena підтримати Україну не було спрямоване на відновлення балансу сил у Східній Європі, як колись намагалися зробити це американці у 1918 році. Мета була більш нагальною: по-перше, залучити і послабити військовий потенціал Росії, а по-друге, дисциплінувати європейських союзників Америки, насамперед Німеччину. З наближенням президентських виборів у 2024 році, які Joe Biden може програти, Вашингтон, вочевидь, приходить до переконання, що перед обличчям російського вторгнення в Україну він досягнув обох стратегічних цілей у короткостроковій перспективі, а тому повинен радше прагнути погасити військові дії”.
.“Звісно, не останню роль у цих розрахунках відіграє спалах конфлікту на Близькому Сході, напад ХАМАСу на Ізраїль і перспектива нової великої війни, а також увесь контекст внутрішньої політики США, пов’язаний з цим, що не може не впливати на ці розрахунки. Йдеться про те, що війна на Близькому Сході може визнаватися не тільки стратегічно важливішим питанням для Америки, але й ідеологічно більш емоційно загостреним”, – пише професор Marek A. CICHOCKI.
PAP/WszystkocoNajważniejsze/MJ