Stanisław Zaremba – математичний геній родом із Польщі

На рубежі 19-го та 20-го століть Stanisław Zaremba отримав славу одного з найздібніших фахівців серед математиків. Хоча освіту та професійний досвід він здобув у Франції, все ж вирішив повернутися до Польщі, щоб зайнятися організацією дослідницької мережі та популяризуванням вітчизняної науки серед іноземних колег.

Stanisław Zaremba: початок кар’єри

.Stanisław Zaremba народився 3 жовтня 1863 року в Романівці (сучасна Україна) у родині інженера Іполита та Олександри, з дому Куржанської. Завдяки зусиллям батьків отримав ґрунтовну освіту. Вступаючи до університету, він спочатку планував спеціалізуватися на технічних науках, як і його батько багато років тому. Тому він вступив до Санкт-Петербурзького технологічного інституту, де в 1886 році захистив дисертацію на ступінь інженера. Пізніше, однак, він зацікавився математикою та фізикою. У 1887 році, у пошуках подальшого розвитку, він покинув Росію і вступив до Сорбонни в Парижі. Деякий час також навчався в Берліні.

Уже в 1889 році Zaremba отримав докторський ступінь, захистивши дисертацію «Про одну задачу про тепловий стан однорідного необмеженого середовища». У цій дисертації він успішно вирішив дослідницьке питання, яке обговорювалося роками, завдяки чому здобув значну популярність серед французьких математиків. З великим визнанням відгукувалися про нього, зокрема такі рецензенти, як Charles-Émile Picard та Jean Darboux. Це відкрило йому шлях для кар’єри на Заході. Незабаром він почав працювати в середній школі в Digne-les-Bains у Провансі. Пізніше переїжджає до чергових французьких міст Nîmes і Cahors. Тоді ж одружується з французькою учителькою Henriette Cauvin. Його життя у Франції було близьке до повної стабілізації.

Повернення до Польщі

.У цей момент, однак, стався поворот. Stanisław Zaremba вирішив, що зможе більше прислужитися своїй батьківщині, ніж Франції. Тому він виїхав з дружиною до Польщі, де у 1900 році став доцентом Ягеллонського університету. Через кілька років він вже отримав звання ординарного професора і посаду завідувача кафедри математики. Наприкінці 1915 – на початку 1916 року він був деканом філософського факультету Краківського університету.

У науковому плані він реалізувався насамперед у дослідженні диференціальних рівнянь з частинними похідними, які мали велике значення не лише в галузі математики, а й у фізиці. Також дуже відомими були його праці про принцип Діріхле та ядра Бергмана (тоді їх називали відтворюючими ядрами). Zaremba присвятив багато часу організації математичної спільноти в Польщі. Для цього він використовував свої закордонні контакти. На його запрошення до Кракова часто приїжджали фахівці із західноєвропейських країн, отримуючи можливість познайомитися з місцевими умами і поділитися з ними власним досвідом.

Stanisław Zaremba: наукова діяльність на польських землях

.Невдовзі після прибуття до Польщі Zaremba почав розширювати свої національні мережі контактів. У 1903 році він став членом Академії майстерності. Пізніше математик, серед іншого, також долучився до діяльності Львівського наукового товариства. У 1919 році був одним із засновників Польського математичного товариства: організації, яка діє й сьогодні. Stanisław Zaremba був першим президентом товариства та головним редактором журналу „Annales de la Société Polonaise de Mathématique” (фр. “Щорічники Польського математичного товариства”). У своїй науковій діяльності він виступав проти прогресуючої спеціалізації окремих центрів навколо вузьких проблем, яка була шляхом розвитку Львівської та Варшавської математичних шкіл.

Протягом тривалого часу Zaremba просував польську науку за кордоном. Він п’ять разів брав участь у Міжнародному конгресі математиків, – найважливішому з’їзді фахівців у царині цих наук, який організовується кожні чотири роки. На конгресі в Цюріху в 1932 році він навіть був віце-президентом зібрання. Zaremba вийшов на пенсію в 1935 році і відтоді займався переважно популяризацією та написанням підручників. З-під його пера вийшов, зокрема, високо оцінений “Нарис теоретичної механіки”, а також написана значно раніше “Теоретична арифметика”. Рішення покинути викладання в університеті врятувало науковця від арешту в рамках Sonderaktion Krakau. Помер 23 листопада 1942 року в Кракові. Похований на Раковицькому кладовищі.

Польські науковці – креативні, віддані, з нестандартним мисленням

.Про присутність польських дослідників у світовій науці пише для “Wszystko co Najważniejsze” фізик Marcin JAKUBOWSKI, науковий співробітник Інституту фізики імені Макса Планка в Ґрайфсвальді (Німеччина).

“Еміграція польських дослідників є (…) лейтмотивом польської науки. Їхній список дуже довгий. До нього входить Maria Curie-Skłodowska, яка мусила емігрувати з розділеної Польщі, щоб завершити навчання і стати найбільш впізнаваним вченим у світі після Ейнштейна. Дослідниця радіоактивності стала однією з чотирьох людей в історії, які отримали дві Нобелівські премії з природничих наук. В еміграції активно працювали також інші. Першу планету за межами Сонячної системи відкрив Aleksander Wolszczan, професор Університету штату Пенсильванія. Kazimierz Funk з Інституту Пастера в Парижі відкрив вітаміни і проводив дослідження над раком. Leopold Infeld, видатний фізик-теоретик, співпрацював з Альбертом Ейнштейном над теорією відносності. Bronisław Malinowski, видатний антрополог, був одним із засновників сучасної британської, а також світової антропології. Mieczysław Bekker був конструктором першого місяцеходу для NASA”, – зазначає Marcin JAKUBOWSKI.

“Однак багато що було винайдено і створено у Польщі. Jan Czochralski розробив метод вирощування кристалів, які є основою для процесорів, що використовуються сьогодні. Ignacy Łukasiewicz винайшов нафтову лампу. Marian Smoluchowski одночасно і незалежно від Ейнштейна розробив теорію хаотичного руху частинок, а Leonard Sosnkowski був піонером у галузі напівпровідників, без яких 21 століття не було б таким, яким воно є сьогодні”, – додає Marcin JAKUBOWSKI.

Він також пише, що “польська наука – це не тільки історія, далека і недавня, а й сьогодення. Польські вчені присутні у найважливіших наукових центрах світу. Професор Agnieszka Zalewska, як представниця всесвітньо визнаної польської школи фізики елементарних частинок, очолює Раду Європейської організації ядерних досліджень. Польські археологи під керівництвом єгиптолога професора Karola Myśliwca роблять відкриття, які відбиваються ехом у всьому світі. Польські астрономи, які працюють над проектом OGLE, показали, що наша Галактика має дуже складну форму. Студенти польських політехнік, йдучи слідами Mieczysława Bekkera, регулярно виграють конкурси на побудову найкращого марсохода”.

Oprac. Patryk Kuc/Wiktoria Hots