“Кордони Польщі та Литви захищають вільний світ”, – прем’єр-міністр Матеуш Моравецькі

Granice Polski i Litwy

Кордони Польщі та Литви – це кордони вільного світу, що стримує натиск деспотії зі сходу, – сказав прем’єр-міністр Матеуш Моравецькі, котрий зустрівся на Сувальському перешийку з президентом Ґітанасом Науседою. Розглядаємо можливість закриття кордону з Білоруссю, але це має бути скоординовано з Польщею та Латвією, – повідомив литовський президент.

Кордони Польщі та Литви захищають вільний світ

.У четвер на Сувальському перешийку глава польського уряду Матеуш Моравецькі зустрівся із президентом Литви Ґітанасом Науседою. Головною темою розмови стала безпека наших країн на кордоні з Білоруссю, а також теми, пов’язані з НАТО чи агресією Росії проти України.

На спільній пресконференції у Сувалках прем’єр-міністр говорив про небезпеки, пов’язані з ситуацією на білоруському кордоні. Нагадав, що з початку року нелегально дістатися до Польщі намагалося понад 16 тисяч іноземців. Додав, що при кордоні, на території Білорусі, недавно з’явилася Група Вагнера. Водночас у вівторок два білоруські вертольоти порушили повітряний простір Польщі.

“Сьогодні польські кордони і кордон Литви – це кордони вільного світу, що стримує натиск деспотії зі сходу”, – сказав прем’єр-міністр Моравецькі. „На наших кордонах – кордонах литовських, кордонах польських – затримуються найрізноманітніші гібридні атаки, котрі ми спостерігаємо вже два роки”, – підкреслив. 

Сувальський перешийок – стратегічний пункт східного флангу НАТО

.Сувальський коридор, де Матеуш Моравецькі зустрівся із Ґітанасом Науседою, це територія, що простяглася вздовж польсько-литовського кордону, включаючи околиці Сувалк, Августова та Сейн. Йменований експертами “стратегічним пунктом східного флангу НАТО”, Сувальський коридор з’єднує територію Білорусі з Крулевецькою (Калінінградською) областю Росії. Водночас перешийок забезпечує зв’язок між балтійськими країнами та іншими членами НАТО.

Як стверджує польський генерал Вальдемар Скшипчак, терени Сувальського коридору є дуже неоднорідними і складними для ведення бойових дій. “Місцевість надзвичайно складна, особливо для військ, які йдуть у наступ. Вона горбиста, порізана каналами і річками, що робить її досконалою для оборони, однак вкрай незручною для ведення атаки”, – вказав військовий.

Генерал оцінив, що якби дійшло до якогось наступу з боку Білорусі або Крулевецької області, то підходящою місцевістю для проведення атаки є територія південної Литви. “Ворог пішов би цим шляхом, тому що це танкодоступний і складний для оборони напрямок”, – пояснив генерал Скшипчак.

Про стратегічне значення Сувальського перешийка писав у “Все що найважливіше” Лех Косьцюк, член аналітично-експертної групи Військової Технічної Академії. Він стверджує, що із стратегічної точки зору потенційна битва за Сувальський коридор це справа найбільшої ваги, яка може мати вирішальне значення і далекосяжні наслідки у контексті безпеки балтійських країн.

Кордони Польщі та Литви перед обличчям білоруських і російських провокацій

.Як вказав польський прем’єр-міністр під час зустрічі з президентом Литви у Сувалках, “Росія і Білорусь посилюють тиск на кордон, збільшують кількість своїх провокацій і ми повинні мати свідомість того, що число цих провокацій буде рости”.

“Ми розмовляли про це з паном президентом [Ґітанасом Науседою. – Ред.] раніше. Це теж спостерігається на території Литви. Я також знаю, що це відбувається і на території Латвії, бачимо це також у нас”, – додав Матеуш Моравецькі та підкреслив, що на цьому полягають провокації, інтриги та змови з боку Лукашенка й Путіна. “Оперативна діяльність з їхнього боку полягає на тому, аби дестабілізувати, посіяти сум’яття, хаос, невизначеність і, водночас, показати слабкість східного флангу НАТО усім нашим натівським партнерам”, – сказав шеф польського уряду.

Згідно наших даних, на території Білорусі є близько чотирьох тисяч Вагнерівців, а згідно інформації від президента Литви навіть трохи більше, – сказав прем’єр-міністр Моравецькі.

“Таким чином росіяни випробовують реакцію Польщі і реакцію наших союзників. Ми на ці російські та білоруські провокації, інструментом яких є Група Вагнера, відповідаємо дуже рішуче. Втім, ми відповіли ще з самого початку, зробивши відповідний бар’єр на польсько-білоруському кордоні”, – додав глава уряду.

“Ці провокації будуть повторюватися, щодо цього у мене немає сумнівів. Але власне переміщення сюди військових підрозділів, зміцнення оборонної лінії через фізичні укріплення, через підсилення нашої прикордонної служби, збільшення кількості наших прикордонників, поліцейських є тими діями, які захищають наших громадян”, – підкреслив прем’єр-міністр Моравецькі.

“Групу Вагнера недооцінювали. Вона становить реальну небезпеку”

.Прем’єр-міністр Матеуш Моравецькі одночасно зазначив, що ущільнення кордону “не означає, що тут не прослизне ні одна миша. Я хочу усім нашим землякам, нашим дорогим громадянам звернути увагу на ту небезпеку, в якій ми знаходимося”, – додав він.

Прем’єр-міністр підкреслив, що звіт спеціального комітету у закордонних справах із британського парламенту підтверджує, що Група Вагнера була недооціненою.

“Жахливий брак розуміння – це, напевно, ті слова, які я запам’ятав із цього звіту. Британський рапорт говорить про жахливий брак розуміння. То я тільки можу посилатися на деякі голоси, із ввічливості не буду називати нікого, хто говорив у схожий спосіб про брак загрози і намагався висміяти, глузувати з цієї загрози з боку Групи Вагнера. Те саме говорять і наші американські союзники”, – зазначив шеф польського уряду.

Прем’єр Моравецькі з президентом Науседою також порушили на конференції тему доброї співпраці обох країн. “Я дуже вдячний нашим литовським друзям також за нашу співпрацю, за обмін інформацією наших служб, військову співпрацю і за те, що в рамках НАТО взаємно складаємо собі цю обітницю, разом із нашими американськими, британськими, французькими і всіма іншими союзниками, що будемо захищати кожен клаптик землі країн, що належать до НАТО”, – підкреслив Матеуш Моравецькі.

Президент Литви сказав, що його країна зміцнила оборону кордону після того, як Група Вагнера почала розташовувати свої підрозділи у Білорусі. “Ми бачимо, що ця військова група може бути великою спокусою для Лукашенка і Путіна, аби використати їх з метою провокації проти країн НАТО”, – зауважив він. І додав, що власне тому є потрібна співпраця з союзниками: “Ми повинні співпрацювати і розмовляти про плани та алгоритми, які будуть використані, якщо ситуація погіршиться. Розглядаємо можливість закриття кордону з Білоруссю, але це мало би бути скоординовано з Польщею та з Латвією”, – поінформував.

Президент Науседа говорив, що Сувальський перешийок залишається постійною ймовірною ціллю для провокації білоруських і російських служб.

Литва і Польща в обороні східного кордону ЄС

.Сьогоднішні дії Білорусі при співпраці з Групою Вагнера не є першою спробою дестабілізації ситуації у сусідніх країнах. Кордони Польщі та Литви стали ціллю гібридних атак ще у 2021 році, коли режим Лукашенка спровокував у тому регіоні міграційну кризу.

Як пише у “Все що найважливіше” Лінас Лінкявічюс, екс-міністр закордонних справ і міністр оборони Литви, “привезення Білоруссю літаками з Близького Сходу чергових уже тисяч мігрантів до Мінська і спроба нелегальної переправи їх через східні кордони Європейського Союзу, це не що інше як чергова гібридна акція з боку росіян – покликана випробувати європейську солідарність. Литва і Польща здають цей екзамен за підтримки інших країн ЄС”.

На думку литовського політика, “атака на східний кордон Європейського Союзу веде до того, що Польща і Литва пливуть у тому самому човні – передусім у питаннях безпеки, гарантуючи її не тільки громадянам своїх країн, але теж солідарно усій Європі. З перспективи військового планування НАТО чи США балтійські країни і Польща становлять той самий регіон. Тож співпраця наших країн є чимось природнім. Подібно це виглядає у енергетичній співпраці, чи то у налагодженні енергетичних зв’язків. Помітно, що у багатьох питаннях нас поєднують спільні стратегічні інтререси. Це дуже прагматичний привід для ближчої співпраці”.

Покликаючись на польсько-литовське минуле, Лінас Лінкявічюс стверджує, що “союз наших держав, який тривав кількасот літ, слугував взаємному політичному, господарському і культурному розвитку. Про цю спадщину варто пам’ятати і шукати у ній натхнення для спільного, солідарного розвитку в майбутньому. Для нас це важливий символ – але також приклад, демонструючий, що ми всі виграємо від прагматичної співпраці. І ми повинні пильнувати, аби не забути у нашій співпраці також про Білорусь. Зрештою, вона повинна мати перспективу приєднання до Люблінського трикутника. Через призму історії видно, що його місце в Білорусі є природнім, що може зміцнити наш регіон спільної Європи”.

PAP/WszystkoCoNajważniejsze/WH

Materiał chroniony prawem autorskim. Dalsze rozpowszechnianie wyłącznie za zgodą wydawcy. 4 sierpnia 2023