“росія” і “москва” – мовна комісія погодилася на вживання з малої літери

Українська національна комісія зі стандартів державної мови повідомила, що таке рішення було прийнято з огляду на „героїчну боротьбу українського народу за Незалежність Української Держави”. На рішення також вплинули слова віце-прем’єр-міністра України Ірини Верещук, котра закликала комісію „не витрачати часу і формалізувати те, що й так роблять усі українці”.

.Написання з малої літери таких слів, як Російська Федерація, Росія, Москва, Державна Дума Російської Федерації “не буде вважатися відхиленням від норм української мови у текстах неофіційного характеру” .

Українці вже давно пишуть слова „Москва” та „Росія” з малої літери

.З моменту нападу Росії на Україну в українському інформаційному просторі стало звичним писати назви, пов’язані з агресором, з малої літери. „У соціальних мережах, на українських інтернет-платформах засобів масової інформації ці слова вже давно пишуться з малої літери, на знак солідарності”, – розповіла Вікторія Гоць, журналістка з України. Вона також зазначила, що рішення стало приємною несподіванкою для багатьох громадян України.

„Однак, цей дозвіл все одно стосуватиметься лише неофіційних текстів. У соцмережах деякі українці обурюються, чому нове правило не може бути застосоване у тому числі до текстів офіційних. Та все одно, навіть така маленька “мовна” перемога є важливою для відчуття солідарності серед українців”, – зазначила Вікторія Гоць.

Мова дегуманізації людини

.На думку професора Anny Cegieły, під час війни зміни у мові відіграють важливу роль як для жертви, так і для агресора. „Як і всі жорстокі війни, російське вторгнення в Україну почалося з підкорення мови нелюдській ідеології”, – зазначила професор Cegieła на шпальтах „Wszystko Co Najważniejsze”, посилаючись на мову російської пропаганди.

„Російська пропаганда використовує ті ж лінгвістичні процедури, які довели свою ефективність у гітлерівській Німеччині, сталінській Росії, колишній Югославії та Руанді. […] Процес провокування ненависті починається з розпалювання антагонізмів та окреслення маніхейського бачення чорно-білої картини світу. Та його добра частина є нашою, упорядкованою і в ній діють слушні принципи”.