Польські науковці. Креативні, активні, ті, які ламають стереотипи

Польська наука – це не лише історія, а також сучасність. Польські науковці присутні в найважливіших наукових осередках на світі.

Я повинен почати від Марії Склодовської-Кюрі і її двох Нобелівських премій у сфері фізики і хімії, або від Миколая Коперника, який перевернув сучасну йому астрономію. Тільки майже увесь світ вважає Склодовську-Кюрі француженкою, а досить велика кількість європейців думає, що Коперник був німецьким астрономом.

Отож, почнімо від львівської школи математики, без якої світ науки не був би там, де є зараз. Гуґо Штейнгаус, Станіслав Улям, Стефан Банах та інші заклали математичні підвалини, на які спираються багато здобутків у хімії, фізиці й економіці. У Львові (який на той час був частиною Польщі) на початку XX століття професор Гуґо Штейнгаус створив математичний відповідник Геттінгенського університету, або ж Сорбонни – місце, в якому розвинули крила найвідоміші польські математики. Кількість відкриттів і праць, що мали переломне значення і які постали в 20 і 30 роках, імпонує. У Львові започатковано математичні теорії, які пізніше було використано в числових розрахунках на комп’ютрах (Улям), квантовій механіці (Банах) та також економіці (Штейнгаус). Інтелектуальний фермент, створений львівськими математиками – це сенсація в історії польської науки, а так звана «Шотландська книга», в якій під час зустрічей записували математичні рівняння без розв’язку, щоб пізніше до них повернутися, овіяна легендою. На жаль, ІІ Світова війна брутально закінчила діяльність львівської школи математиків. Університети зачинено, частину кадрів вбито, декому чудом вдалося вижити (наприклад, Банаха врятував Рудольф Вайгль, львівський біолог, винахідник першої вакцини проти плямистого тифу, записуючи його до списку годувальників вошей), або втекти поза охоплену війною Європу. Станіслав Улям став Станом Уламом – визначним американським науковцем, який суттєво вплинув на успіх Мангеттенського проєкту.

Еміграція польських дослідників – це, зрештою, лейтмотив польської науки. Їх список – дуже довгий. Ми знайдемо в ньому Марію Склодовську-Кюрі, що мусила виїхати з поділеної Польщі, щоб могти закінчити навчання і стати найбільш впізнаваним після Ейнштейну науковцем у світі. Дослідниця радіоактивності стала однією з чотирьох осіб в історії, які отримали дві Нобелівські премії з природничих наук. В еміграції працювали також інші. Першу планету поза Сонячною системою відкрив Александер Вольщан – професор Університету в Пенсильванії. Казимир Функ в Інституті Пастера в Парижі відкрив вітаміни і вів дослідження раку. Леопольд Інфельд, визначний фізик-теоретик, разом з Альбертом Ейнштейном співпрацював над теорією відносності. Броніслав Маліновський, визначний антрополог, був співтворцем сучасної британської та світової антропології. Мечислав Беккер був проєктантом першого робота для досліджень на місяці для NASA. Зрештою, автор цих слів веде дослідження термоядерного синтезу в німецькому Ґрайфсвальді.

Однак, цілком багато вдалося придумати і створити над Віслою. Ян Чохральський опрацював метод вирощування кристалів, які є базою для виробництва використовуваних в наш час процесорів. Ігнатій Лукасевич винайшов нафтову лампу. Маріян Смолюховський одночасно і незалежно від Ейнштейна опрацював теорію хаотичного руху частинок, а Леопольд Соснковський був піонером у галузі напівпровідників, без яких XXI століття не було б тим, чим є зараз.

Тяжко переоцінити вплив Миколая Коперника на наше сприйняття світу. В пошані до його генія National Gallery у Лондоні буде презентувати у 2021 році два шедеври, пов’язані з торуньським астрономом: картину Яна Матейка «Розмови з Богом», на якій зображено Коперника під час дослідження тіл Сонячної системи, і копію твору Коперника „De revolutionibus orbium coelestium”, а саме „Про обертання небесних сфер”. Коперник зробив свої відкриття, здійснюючи запеклі вимірювання руху небесних тіл. У часи, коли наука ще тільки повзала рачки, торуньський канонік був одним із перших справжніх науковців, людиною ренесансу. Окрім астрономії, він займався також медициною, математикою, філологією і економікою. Своїм відкриттям, що Земля крутиться довкола Сонця, він започаткував революцію у науці, але не лише в ній. Можливо, навіть важливішими були філософські наслідки його відкриття. Коперник здійснив переворот у розумінні світу. Біблія перестала бути джерелом знань про всесвіт, а права, які керують природничим світом, перестали бути сферою теологічних висновків. Миколай Коперник відкрив для науки зовсім новий вимір пізнання і, здається, що на картині Яна Матейка саме з цього виправдовується Богові.

.Звичайно, польська наука – це не лише давня чи нова історія, а також сучасність. Польські науковці є присутніми у найважливіших наукових осередках у світі. Професор Аґнєшка Залевська, як представниця визнаної у світі польської школи фізики елементарних часток, є керуючою Ради Європейської організації ядерних досліджень. Польські археологи під керівництвом єгиптолога професора Кароля Мишлівца здійснюють відкриття, які розходяться широким ехом по світу. Польські астрономи, що працюють у рамках проєкту OGLE, показали, що наша Галактика має дуже складну форму. Студенти польських політехнік, йдучи слідами Мечислава Беккера, регулярно виграють конкурси з конструкції найкращого марсіянського робота. Сьогоднішній світ науки – це величезна мережа дослідницьких осередків, розкиданих по всьому світу, в яких, також завдяки перебуванні Польщі в Євросоюзі, ми чудово собі даємо раду, додаючи наші національні риси: креативність, активність і вміння думати поза сценаріями. Час покаже, чи ми дочекаємось когось рівня Миколая Коперника, або ж Марії Склодовської-Кюрі.

Мартін ЯКУБОВСКІ