Польща має найнижчий рівень безробіття у ЄС – Євростат

У вересні Польща опинилася серед країн із найнижчим рівнем безробіття в Європейському Союзі; він становив 2,8%. Про це повідомило Європейське статистичне бюро (Євростат). Лише у Чеській Республіці цей показник був трохи нижчим – 2,7%. Таким же низьким, як у Польщі, було безробіття на Мальті.

Найновіший рапорт – Польща з найнижчим безробіттям

.У найновішому рапорті, опублікованому Євростатом, йдеться, що у вересні 2023 року рівень безробіття у єврозоні становив 6,5%, що означає приріст із 6,4% у серпні 2023 року і зниження із 6,7% у вересні 2022 року.

У вересні 2023 року рівень безробіття у цілому ЄС становив 6% – без змін у стосунку до серпня цього року, і знизився на 0,1 відсоткового пункту порівняно з вереснем 2022 року.

За оцінками Євростату, у вересні 2023 року без роботи в ЄС залишалося 13 мільйонів осіб, з них 11 мільйонів – в єврозоні. Найвищий рівень безробіття серед країн Співтовариства залишається в Іспанії та Греції – 12% і 10% відповідно.

Польща може закласти підвалини для сильного економічного відновлення на високому рівні

.Польській економіці добре сприяли солідні політичні рамки і корисні умови ведення господарської діяльності, що дозволило їй наблизитися з точки зору життєвих стандартів до більш процвітаючих економік, а також впоратися з величезними потрясіннями, які країна пережила в останні роки, пише Mathias CORMANN.

Неспровокована, невиправдана і безправна агресія Росії проти України суттєво вплинула на глобальні економічні перспективи, як теж і на економічні перспективи Польщі. Ціна цієї війни була високою, і хоча її трагічні наслідки найбільше торкаються українського народу, вони також впливають на решту світу. Конфлікт спричиняє глибокі соціальні та економічні наслідки. Поляки бачили багато з цих наслідків на власні очі, щедро приймаючи біженців і демонструючи рішучу підтримку Україні на кожному кроці. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), як міжнародна організація, що зосереджує ринкові демократії з усього світу, підтримує народ України та її демократично обраний уряд, вона солідарна із ними. Польща є сильним голосом у справі України в ОЕСР, роблячи вагомий внесок у формування нашої відповіді на цю війну. Серед іншого, польський уряд ініціював і підтримав створення Офісу зв’язку ОЕСР в Україні, який останні кілька місяців діє у Парижі, а цього тижня відкриє своє представництво у Києві.

Понад 9,5 мільйонів українських біженців перетнули кордон з Польщею. За офіційними оцінками, близько 1,6 мільйона з них залишилися в Польщі, що еквівалентно 4% населення цієї країни. Більшість біженців – жінки і діти. Поляки надали їм житло, фінансову підтримку, доступ до охорони здоров’я та освіти, а також відкрили для них ринок праці. Тішить факт, що багато біженців влаштувалися на роботу, а їхні діти відвідують польські школи. З січня по листопад 2022 року польський уряд був шостим урядом, який найбільше підтримував Україну, з точки зору допомоги фінансового характеру, але не тільки. Загальна підтримка для України за цей період склала близько 1,5% ВВП Польщі, що робить поляків одними з найщедріших помічників України.

Економічний шок, спричинений війною, стався саме тоді, коли Польща та решта світу оговтувалися від пандемії COVID-19. У 2021 році економіка Польщі вже відновилася, досягнувши допандемічного рівня раніше, ніж чимало інших країн ОЕСР. Також минулого року Польща осягнула сильне економічне зростання, на рівні 4,9%, але воно вже не було таким стабільним, а попри це ще й інфляція досягла найвищого рівня в країні за останні два десятиліття. Економічні перспективи погіршилися, чому сприяло підвищення цін на енергоносії (спричинено значною мірою війною). В умовах, коли ринки праці залишаються обмеженими, а рівень безробіття наближається до дуже низьких 3%, внутрішній інфляційний тиск є сильним і у грудні призвів до зростання базової інфляції до 12%. Базова інфляція, ймовірно, залишиться високою і цього року – і складе близько 13%, після чого у 2024 році знизиться до 4,6%. ОЕСР очікує, що зростання ВВП складе близько 1% у 2023 році, а потім повернеться до 2,4% у 2024 році.

Польща сьогодні – для нашого добробуту завтра

.Панівна атмосфера суспільного життя пригнічує ключовий атрибут суспільства, яке швидко розвивається, – поширену віру у значення взаємної довіри як умови спільних успіхів, пише на шпальтах „Wszystko co Najważniejsze” професор Michał KLEIBER.

Складність багатьох аспектів функціонування сучасного світу вимагає постійних, глибоких рефлексій про нашу нинішню ситуацію та перспективи продовження стабільного, стійкого розвитку. Тому давайте запитаємо себе, чи Польща сьогодні, така, якою вона є, з її численними успіхами останніх трьох десятиліть і постійною наявністю певних слабин, є добрим провісником нашого успішного майбутнього.

Почнемо із зовнішньої політики. Нам потрібна глибоко продумана і ефективно реалізована політика, стратегічно орієнтована і здійснювана на базі автономії держави у прийнятті рішень, але з активною участю в діяльності наднаціональних організацій, важливих для нашої безпеки і розвитку. Тому вкрай важливо використовувати наш значний потенціал впливу на політику Європейського Союзу та нашу роль як ключової держави для стратегії НАТО на східному фланзі Альянсу. Незважаючи на імпонуюче зростання в останні десятиліття нашої економіки, нині все ж нелегко бути повністю задоволеними у тій першій справі. Ми, на жаль, не можемо знайти підтримки з боку органів ЄС у багатьох аспектах нашої внутрішньої політики – перед обличчям дилем унійної політики щодо обсягу суверенітету держав-членів, що є дуже складним, але перспективно необхідним завданням.

Незважаючи на вкрай складну ситуацію всередині ЄС і на декларовану потребу далекосяжних змін у його функціонуванні, все ж не варто занедбувати наших зусиль, спрямованих на сильну позицію у ній. Помічним у цьому було б активне вступання в альянси з різними державами-членами, не обов’язково щодо політики в цілому, а з багатьох конкретних питань, які є важливими для нас. Шкода, що практично вже не функціонує так званий Веймарський трикутник, важко також бути задоволеним ситуацією всередині Вишеградської Групи. Тому добре, що швидко і ефективно розвивається ідея Тримор’я, яке вже об’єднує 13 країн ЄС, що мають багато спільних інтересів, спрямованих на розвиток.

Розширення економічної співпраці з надійними партнерами з ЄС в рамках ідеї регіоналізації економіки, яка в значній частині питань замінює невизначені глобальні контакти, є надзвичайно важливим сьогодні. Добрі перспективи такої співпраці ми створюємо завдяки нашим гідним довіри діям в рамках НАТО, таким як високий відсоток нашого ВВП, призначений у нас на оборону або допомогу Україні. Це приносить нам чимало заслужених похвал та ефективно будує наш позитивний міжнародний імідж – стараймося, щоб і ЄС брала участь у його творенні.

.Позитивним елементом іміджу країни має бути також демонстрація віри – апелюючої як до емпатії, так і до чітко усвідомленого власного інтересу – у необхідності надання масштабної допомоги численним переслідуваним бідністю суспільствам країн так званого Глобального Півдня. З огляду на серйозні кліматичні та екологічні загрози в деяких регіонах світу, нерівномірне зростання населення планети, масові міграції та міжкультурні конфлікти, а також широку доступність різного роду інформації, в тому числі такої, що розкриває глибоку соціальну нерівність, дії, спрямовані на формування мислення спільнот та солідарності у прийнятті рішень, стають надзвичайно важливими для нашого майбутнього.

Свідома і контрольована допомога зменшує глобальну нерівність і позитивно впливає на соціально-політичні реалії в країнах, що розвиваються, а також приносить багато користі усім на світі – допомога цим суспільствам, реалізована, звичайно, найкраще у місцях їхнього проживання. Робота над нівелюванням цивілізаційної відсталості багатьох спільнот по всьому світу є найкращим, якщо не єдиним, гарантом стійкої глобальної політичної стабільності. Однак це не заважає нам ставити питання про витрати, понесені при цьому, та їх розподіл між державами, що надають допомогу. Неодмінною передумовою успішного подолання тих природно притаманних проблем є, безсумнівно, міжособистісна солідарність, що розглядається в цьому контексті як допомога від багатих країн бідним суспільствам.

PAP/ Artur Ciechanowicz/ Wszystko co Najważniejsze/ LW