Естонія повернула сотні українських скарбів, конфіскованих на кордоні з Росією

Естонія та міністр культури Естонії Heidy Purga передали Послу України у Талліні Максиму Кононенку триста викрадених українських культурних цінностей, які було конфісковано на естонсько-російському кордоні при спробі їх ввезення до Естонії.

Естонія повернула 300 викрадених об’єктів культурної спадщини

.Артефакти, передані в рамках підписаної угоди, були конфісковані на прикордонному пропуску Лухамаа на півдні Естонії у 2018 році. Серед повернутих артефактів – золоті вироби скіфів, які населяли південь України, середньовічні прикраси для коней, а також античні та середньовічні монети.

Незаконно здобуті скарби

.Під час слідства з’ясували, що предмети були здобуті незаконним шляхом у східній та південній частинах України. Тепер їх можна буде побачити на виставці “Награбовані скарби. Золото з України” в Естонському музеї історії у Таллінні.

Nele Kangert, археологічна радниця Ради національної спадщини Естонії, заявила, що ці об’єкти мають “дуже високу культурну цінність” і повинні бути виставлені на загальний огляд.

Естонія та Україна приєдналися до Конвенції ЮНЕСКО, яка забороняє нелегальний імпорт, експорт і передачу права власності на культурні цінності. На підставі цієї ж конвенції у 2016 році Естонія повернула Україні меч епохи вікінгів, вивезений контрабандою з України і конфіскований на естонському кордоні.

Російський імперіалізм

.Про історію російського імперіалізму у тексті “Імперські мрії Кремля” на шпальтах “Wszystko co Najważniejsze” пише професор Jacek HOŁÓWKA. У ньому автор вказує на те, що Росія – далеко не перша імперія, яка не може змиритися зі зменшенням своєї території та сфер впливу.

“Україна належить Росії лише у тому фантастичному сенсі, в якому Росії належить Східна Пруссія, тобто Крулевецька область, усі етнічні польські території, включені до Росії після поділу Польщі у 19 столітті, а також захоплені терени Малої Азії чи Бессарабії. У такому метафоричному сенсі Росії належать усі землі, які коли-небудь були частиною Російської імперії і які стають її частиною в уяві найманців-кондотьєрів. Новорічна декларація підкріплюється лише простим і безсоромним судженням, що захоплення чужих земель росіянами – це завжди слушно, оскільки Росія – наддержава і має такою й залишатися. Так вважає володар Кремля – і крапка. Натомість ймовірна втрата земель, якими володіє Росія, завжди є несправедливою, бо відбувається шляхом придушування російської державності. Це симптом свавілля другорядних народів, які не мають історії або відіграють у її перебігу підпорядковану роль. Росія завжди повинна перемагати, цього вимагає її одвічно практикований спосіб життя. Вона ніколи не була республікою, країною, де править парламент чи воля народу. І це не має права змінитися, бо коли вже раз щось стало російським, то повинно таким залишитись навік”.

.“Росія – не перша імперія, яка глибоко переживає обмеження свого впливу та володінь. У новітні часи цей досвід спіткав усіх колонізаторів по черзі: британців, французів, бельгійців і голландців. Скинення їх із ролі колоніальної метрополії зранило їхнє почуття гордості, здалося болючим і несправедливим. Колонізатори завжди страждали, залишаючи заморські території їхнім мешканцям. Вважали, що віддають їх у руки непевних і недосвідчених людей, тобто прирікають на занепад. Жодна армія не любить виводити війська із підконтрольних територій. Коли вона залишає поле своєї діяльності, то раптом усвідомлює, наскільки воно є непотрібним і зайвим. Усвідомлює, що їй не вдалося зорганізувати життя локальних громад, тобто вона домінувала лише тому, що без жодної рації застосовувала насильство”, – пише професор Jacek HOŁÓWKA.

PAP/ Jakub Bawołek/ Wszystko co Najważniejsze/ LW